Романенко Павло Сергійович (Кандагар)

29-річний десантник Павло Романенко загинув 24 травня 2022 р. під час оборони Харківщини. Павло народився у с. Біляївка (росія). Згодом переїхав до Києва. Закінчив Житомирський державний технологічний університет за спеціальністю «Автомобільний транспорт». Брав активну участь у Революції гідності. А коли почалася російсько-українська війна у 2014 р., пішов добровольцем захищати Україну у складі 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Брав участь в АТО, взяв позивний Кандагар. У 2017–2018 рр. служив у батальйоні «Миротворець» Національної поліції України у Київській області. У 2018–2019 рр. був інструктором з особистої безпеки тренінгового центру Нацполіції. З 2019 р. Павло пов'язав життя з ЗСУ. Служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні. У жовтні 2020 р. Павло уклав контракт із 95-ю окремою десантно-штурмовою бригадою. Обійняв посаду старшого навідника розвідувального взводу. За вісім років війни пройшов найгарячіші точки Донецької та Луганської областей: Слов'янськ, Мар'їнку, Дебальцеве, Авдіївку, Зайцеве, Щастя, Майорськ, Сєвєродонецьк, Широкине тощо. Восени 2021 р. Павло вирушив виконувати бойові завдання на територію проведення ООС. Він мав повернутись у квітні 2022 р. Однак повномасштабна війна зруйнувала всі плани. Так підрозділ Кандагара з Донецької області перекинули на Харківський напрямок. Там захисник і прийняв свій останній бій — біля с. Довгеньке під Ізюмом. «У звичайному житті Павло завжди був світлим, доброзичливим, сміливим, справедливим. Але на війні був безжальним до ворогів. Друзі та побратими називали його «розвідник від Бога», «справжній вікінг», «вроджений диверсант». Він був товариським, побратими його дуже любили та тягнулись за ним, брали приклад з нього», — розповіла дружина загиблого Юлія. Поховали героя на Лісовому цвинтарі у Києві. Вдома на нього чекали дружина та 2-річна донечка Ксенія. Молодший сержант Павло Романенко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.