- Укр
- Англ
Бугайський Павло Віталійович
5 серпня 1994 – 23 лютого 2023Тернопільська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Бугайський Павло Віталійович народився 5 серпня 1994 р. у м. Тернопіль. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 19. Закінчив технічний коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, згодом — університет у Китаї. Проживав у Львові. Гранатометник аеромобільного батальйону. Загинув 23 лютого 2023 р. у запеклих боях біля с. Дубово-Василівка на Донеччині. Похований 2 березня 2023 р. на алеї Героїв Микулинецького кладовища у м. Тернопіль. Залишилися батьки та брат.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 29-річний десантник Павло Бугайський загинув 23 лютого 2023 року під час відбиття ворожого штурму поблизу села Дубово-Василівка Бахмутського району Донеччини. Боєць отримав смертельну вибухову травму внаслідок мінометного обстрілу. Павло Віталійович – уродженець міста Тернопіль. Навчався в місцевій школі №19. Потім здобув фах токаря холодних металів у Технічному коледжі ТНТУ ім. І. Пулюя. В 2013 році поїхав навчатися до Китаю. Повернувшись з-за кордону, згодом оселився в місті Львів. Працював на підприємствах, що займаються комп'ютерним програмуванням для іноземних замовників. Захоплювався всесвітньою історією, вивчав іноземні мови, займався військово-історичною реконструкцією. Під час повномасштабної війни чоловік захищав свою Батьківщину в складі Десантно-штурмових військ ЗСУ. Був гранатометником 77-ї окремої аеромобільної бригади. «Брат був щедрим, міг підтримати і словом, і ділом. У моменти, коли йому було морально важко, він цього не показував. Для нього було важливим не залишатися осторонь у цей важкий час. Він не піддався страху, не панікував перед невизначеністю, а, склавши рюкзак з необхідними речами, був готовий до того, щоб стати до лав захисників рідної Вітчизни, взяти участь в боротьбі за подальше українське майбутнє. Однак, на превеликий жаль, його служба не була довгою. Попри це, він відповідально і старанно ставився до виконання своїх обов'язків та поставлених цілей. У брата була звичка ретельніше вивчати будь-яке питання, що його цікавило, зокрема це було видно і по його численним записам під час проходження служби в ЗСУ. Я на все своє життя запам'ятаю той день, коли брат востаннє переступив через поріг рідного дому з гордо піднятою головою. Мені завжди не вистачатиме його, як і кожному, хто втратив свою рідну та близьку людину на війні», – поділився Тарас Бугайський. Посмертно солдат Бугайський П.В. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали військового на Алеї Героїв Микулинецького кладовища міста Тернопіль. Захиснику присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя». У Павла залишилися батьки та брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'