Процик Петро Петрович (РеРа)

Старший матрос Петро Процик (позивний РеРа) загинув 28 лютого 2024 р. поблизу острова Тендерівська коса у Херсонській області. Разом із побратимами ціною власного життя прикрив відхід інших човнів групи. У квітні воїну виповнилося би 39 років. Народився Петро у м. Полтава. Здобув фах інженера-механіка сільськогосподарської промисловості у Полтавському державному аграрному університеті. Після завершення навчання працював у філії «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування», обіймав посаду машиніста. Із родиною проживав у с-щі Опішня на Полтавщині. З перших днів повномасштабного вторгнення став до лав добровольчого формування Опішнянської територіальної громади. У жовтні 2022 р. був мобілізований до лав ЗСУ. Долучився до 73-го морського центру спеціальних операцій, обійняв посаду кулеметника. Разом із побратимами виконував бойові завдання і брав участь у надскладних операціях у Чорному морі. За свою службу Петро отримав низку нагород, серед яких орден «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудний знак «Золотий хрест». «Мій чоловік був відданим патріотом, люблячим чоловіком, гарним батьком, мужнім, сміливим, мудрим, сильним, розсудливим. Умів контролювати свої дії та емоції. Мав повагу й авторитет серед побратимів та командирів», — розповіла дружина Інна. Поховали воїна на кладовищі у с-щі Опішня. У Петра залишились мама, дружина, син, донька і двоє братів.