- Укр
- Англ
Босий Петро Вікторович
14 червня 1991 – 19 серпня 2023Рівненська обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився 14 червня 1991 року в селі Корост. З 1997 по 2008 роки навчався в місцевій школі.14 квітня 2015 року був призваний на військову строкову службу. З 2015 по 2019 роки був учасником АТО. Разом з дружиною та двома доньками проживав в с. Бутейці працював на сільгосппідприємстві. В березні 2022 року був призваний до лав ЗСУ, проходив службу у 71-й окремій єгерській бригаді. Мав звання молодшого сержанта. Загинув 19 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області, внаслідок артилерійського обстрілу.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 32-річний молодший сержант Петро Босий загинув 19 серпня 2023 року в районі села Мала Токмачка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Петро народився в селі Корост Рівненської області. Жив у селі Бутейки рідної області. Мав середню освіту. Працював на будівництві. Любив ремонтувати техніку, автомобілі та проводити час з сім'єю, особливо з доньками. У 2014-2019 роках брав участь в АТО\/ООС у складі 30-ї ОМБр. За час служби неодноразово був відзначений нагородами та грамотами. З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік повернувся до лав захисників та вирушив на війну. Петро служив у 71-ій окремій єгерській бригаді Десантно-штурмових військ ЗСУ. Обіймав посаду заступника командира розвідувальної роти. «Мій чоловік був щирою людиною. Ввічливий, люблячий і турботливий тато. Завжди допомагав тим, хто потребував допомоги. Був мужнім і дуже вправним воїном, вміло виконував бойові завдання», – розповіла Марія Боса. «Петро назавжди залишиться в спогадах рідних, близьких, односельчан, бойових побратимів – мужнім воїном, дбайливим батьком, міцною опорою дружини та батьків. Вічна і світла пам'ять! Він віддав своє життя за Україну» – додали у Сарненській міській раді. Поховали воїна у рідному селі. Вдома на Петра чекали дружина, дві доньки, рідні та друзі.Платформа пам'яті 'Меморіал'