- Укр
- Англ
Русник Роман Васильович (Румун)
29 липня 1998 – 8 березня 2022Закарпатська обл. – Луганська обл.
Герой України

Біографія
Русник Роман Васильович народився 29 липня 1998 р. у с. Луг Закарпатської області. З дитинства мріяв стати військовим. Після закінчення 9-го класу у 2013 р. Роман вступив до Мукачівського військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героя Красного Поля. Після закінчення ліцею вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У 2020 р. брав участь в АТО та ООС. Обіймав посаду командира роти вогневої підтримки в/ч А-1778.
Під час російського вторгнення в Україну старший лейтенант Роман Русник зі своїм підрозділом обороняв околиці м. Кремінна Луганської області.
9 березня 2022 р., помітивши неподалік своїх позицій російську диверсійно-розвідувальну групу, Роман, очоливши одне відділення, висунувся в тому напрямку і знищив ворога вогнем зі стрілецької зброї. Після чого залишився на відвойованій позиції для подальшої розвідки. Росіяни відправили на місце бою цілий взвод, і наші бійці зустріли його вогнем, завдавши ворогу значних втрат. Однак оскільки сили були нерівними, Роман Русник наказав відділенню відступити, а сам залишився прикривати товаришів вогнем. Фактично він одноосібно продовжив бій із ворогом і відволік його вогонь на себе. Перші бійці відділення, котрі успішно відійшли, одразу зв'язалися з бронегрупою, яка рвонула на підмогу і знешкодила росіян. Частину ворогів знищили, ще частина втекла.
На жаль, під час бою старший лейтенант Роман Русник загинув. Він до останнього прикривав відхід товаришів, пожертвував заради них власним життям.
14 березня 2022 р. Романа Русника поховали у рідному селі Луг.
Залишилися мати, сестра і дружина-військовий медик.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 23-річний старший лейтенант Роман Русник, позивний Румун, загинув 9 березня 2022 року під час боїв за місто Крємінна на Луганщині. Командир роти вогневої підтримки 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади прикривав відхід своїх бійців. Помітивши ДРГ росіян, він, на чолі одного відділення, висунувся в той бік і знищив ворога зі стрілецької зброї. Після чого залишився на відвойованій позиції для подальшої розвідки. Росіяни відправили на місце бою цілий взвод. Українські військові зустріли його вогнем, завдавши ворогу значних втрат. Проте сили були нерівними, старший лейтенант Русник наказав відділенню відступити, а сам залишився прикрити товаришів вогнем. Фактично він одноосібно продовжив бій із ворогом і відволік його вогонь на себе. Старший лейтенант Русник посмертно удостоєний звання Герой України. Роман народився на Закарпатті. З дитинства мріяв бути військовим. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 2019 року поїхав у свою першу ротацію на Донбас. Молодий офіцер швидко здобув авторитет навіть серед удвічі старших побратимів і став відповідальним командиром. «Здається, він завжди був у гарному гуморі, так і сипав жартами з будь-якого приводу. Сумувати з Ромою ніколи не доводилось. Та поряд зі смішками була неймовірна впевненість у його грамотних, часто нестандартних рішеннях і в тому, що він завжди прикриє, врятує, підставить плече… Справжній командир! Усі, хто з ним служив, не дадуть збрехати», – розповіли побратими офіцера. «Захищати Батьківщину – це було його покликання, все мені казав: «Мам, треба тих москалів гнати за будь-яку ціну». Він дуже вірив у нашу перемогу, і робив усе, аби вона відбулась якомога швидше», – розповіла журналістам Марія Русник, мама Героя. Додому Романа Русника привезла його кохана дівчина Діана, військовий медик. Поховали Героя у рідному селі. Залишилися мати, сестра та дівчина.Платформа пам'яті 'Меморіал'