- Укр
- Англ
Рибальченко Роман Володимирович (Панда)
26 серпня 2000 – 17 грудня 2023Харківська обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Роман Рибальченко (позивний Панда) загинув 17 грудня 2023 р. у с. Роботине Запорізької області. Він дістав множинні уламкові поранення під час контрнаступальних дій. Воїну назавжди залишилося 23 роки. Роман був родом із с-ща Полтавка Миколаївської області. У 2017 р. здобув повну загальну середню освіту. Вступив до фахового коледжу корабелів Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, де здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста за напрямом «Комп'ютерні науки». Мав хобі — геймерство. Після закінчення коледжу пішов на строкову службу. До 18 лютого 2023 р. служив у в/ч 3017 Національної гвардії України. А потім одразу уклав контракт із НГУ. Жив у Харкові. 24 лютого 2022 р. перебував у лікарні, оскільки йому видаляли нирку. Після виписки став на захист України. У складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана брав участь у звільненні населених пунктів Харківської області. Потім воював на Донецькому та Запорізькому напрямках. Обіймав посаду зенітника. Нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою — нагрудним знаком «За доблесну службу», а також відзнакою «Ветеран війни». «Мій брат був неймовірною людиною. Я виховувала його з народження, відколи мені виповнилося 12 років. Життя складалося по-різному, але я змогла досягнути найголовнішого — передати йому найкращі риси характеру — чесність, сумлінність, справедливість, відданість, доброту, відвагу, повагу до ближнього. Єдине, чим він відрізнявся від усіх, — це неймовірним позитивом: у нього завжди все було добре і в цьому він переконував людей навколо. Сміливий, відчайдушний, із чудовим почуттям гумору, вірний своїй державі та побратимам, віддано захищав Україну до останнього подиху. Був одним із найкращих зенітників у підрозділі. Його дуже цінували за тактичне мислення, за те, що завжди влучав у ціль», — розповіла сестра Юлія Саакян. Поховали Романа на Алеї Слави кладовища № 18 у Харкові. У захисника залишилися старша сестра, племінниця та мама.Платформа пам'яті 'Меморіал'