- Укр
- Англ
Стецюк Руслан Анатолійович
10 жовтня 1978 – 3 жовтня 2022Тернопільська обл. – Миколаївська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Боєць Руслан Стецюк загинув 3 жовтня 2022 р. під час ворожого наступу внаслідок танкового та артилерійського обстрілу в районі с. Мирне на Миколаївщині. Через тиждень, 10 жовтня, захиснику мало би виповнитися 44 роки. Руслан народився в с. Бодаки Тернопільської області. Закінчив 9 класів Бодаківської загальноосвітньої школи. Згодом здобув фах тракториста у Збаразькому середньому професійно-технічному училищі № 5. Із 1999 р. працював у колгоспі «Правда» у рідному селі, після його розпаду підробляв комбайнером. Чоловік був багатодітним батьком, разом із дружиною виховував 5 дітей. Під час повномасштабного російського вторгнення Руслан воював за свою країну в лавах Збройних сил України. Був кулеметником 46-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. «Він був гарним воїном, дбав про всіх. Кожен вбитий наш солдат — золотий скарб наш, якого, на жаль, не повернути. Втрачаємо кращих синів, батьків, побратимів. Вічна пам'ять! Слів не знайдеться, щоб висловити біль втрати», — написав Іван Іфтімічук. «Вічна пам'ять побратиму, Руля (Руслан), ми тебе не забудемо. Хай земля тобі буде пухом», — додав Юрій Дудніков. Поховали воїна в с. Маневе на Тернопільщині, де він жив із родиною. Вдома на Руслана чекали батьки, двоє братів, дві сестри, дружина та діти. Дружина була вагітна шостою дитиною, коли він загинув.Платформа пам'яті 'Меморіал'