Дуль Руслан Олександрович (Лівша)

Старший солдат Руслан Дуль (позивний Лівша) загинув 27 квітня 2023 р. біля с-ща Козача Лопань на Харківщині. Під час виконання бойового завдання зазнав смертельної вибухової травми внаслідок підриву на ворожій міні. Разом із ним загинули ще двоє бійців. Захиснику назавжди залишилось 37 років. Руслан народився в с. Красне Харківської області. Закінчив професійно-технічне училище № 60 у с-щі Кегичівка та здобув фах слюсаря-ремонтника, тракториста-машиніста, водія. Згодом опанував фах техніка-механіка у Красноградському технікумі механізації сільського господарства імені Ф. Я. Тимошенка. Жив у м. Красноград. Був підприємцем, займався виготовленням дублікатів ключів і заточуванням ножів. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік як ветеран АТО знову взяв до рук зброю та став на захист своєї країни. Служив у 113-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був водієм стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 121-го окремого батальйону ТРО. У 2022 р. був нагороджений грамотою «За вагомий особистий внесок у забезпечення суверенітету та територіальної цілісності української держави», а у 2023 р. отримав медаль «За хоробрість в бою». Рідні та друзі завжди пам'ятатимуть Руслана як людину, яка завжди прийде на допомогу і ніколи не пройде повз чужу біду. Він ніколи не шукав користі, а міг віддати останнє. Був товариським, мав багато друзів, любив жартувати, мав чудове почуття гумору. Руслан завжди був чесним і справедливим. Шанобливо ставився до батьків, дуже любив свою сестру, дружину й доньок. Поховали воїна на Алеї Героїв цвинтаря у м. Красноград на Харківщині. У Руслана залишилися батьки Тетяна та Олександр, сестра Людмила, дружина Олена, доньки Анна й Аліса, яким на момент загибелі тата було 10 і 5 років.