Новіцький Руслан Олександрович

Навідник Руслан Новіцький (позивний Руся) загинув 14 липня 2024 р. під час виконання бойового завдання внаслідок влучання ворожого FPV-дрона поблизу с. Євгенівка Донецької області. Захисникові було 34 роки. Народився боєць у с. Яроповичі на Житомирщині. Закінчив Яроповецький ліцей імені Віталія Гуляєва. Займався домашнім господарством. На дозвіллі полюбляв рибалити. Із перших днів повномасштабної війни боронив Батьківщину у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Був старшим водієм 1-го розвідувального відділення 2-го механізованого батальйону. Останнім часом був навідником бойової машини піхоти M2 «Bradley». «Руслан пішов до лав 47-ї окремої механізованої бригади добровольцем у квітні 2022 р. Пройшов та побачив багато. Виснажений, втомлений, але нескорений. Виживав там, де один за одним гинули побратими. Тоді у них було гасло — зробити так, щоб в тилу війна не відчувалася. Вони перестаралися, бо тепер війну відчувають тільки родини військовослужбовців. Він — один із тисячі невідомих Героїв України, які з останніх сил боронили її цілісність та незалежність. Руслан встиг побувати на навчанні у Німеччині. Брав участь у боях на Запорізькому напрямку та Авдіївському коксохімічному заводі. Із нареченою познайомився у Донецькій області, де всю його службу на Донбасі вони прожили разом. Руслан мріяв про родину та народження донечки. Мріяв познайомити наречену з рідними, але так і не встиг. Родина прийняла наречену Руслана як рідну, вони стали однією сім'єю в очікуванні народження першої доньки, племінниці та онучки. Але з нестерпною раною втрати у серці, яка буде боліти все життя. На жаль, Руслан уже ніколи не побачить донечку, про яку мріяв. На жаль, донька буде зростати без батька, але ми обов'язково будемо нести про нього пам'ять і дитина обов'язково буде знати, що її тато — Герой», — розповіли рідні загиблого. Поховали захисника у рідному селі. У Руслана залишилися мати, четверо братів, син від першого шлюбу, наречена, яка на момент його загибелі була при надії.