Солтис Руслан Романович (Позитив)

Молодший сержант Руслан Солтис (позивний Позитив) загинув 16 січня 2023 р. біля м. Кремінна на Луганщині. Під час виконання бойового завдання воїн дістав смертельне поранення внаслідок мінометного обстрілу. Захиснику назавжди залишилося 42 роки. Руслан народився у с. В'язова на Львівщині. Навчався в Смереківській загальноосвітній школі, а потім закінчив Львівське вище професійне училище № 52, де здобув фах помічника машиніста тепловоза. Служив в армії, отримав звання молодшого сержанта. У 2005 р. одружився і переїхав до с. Забужжя. Працював на АЗС «Львів Петроль», також на інших роботах, що були пов'язані з будівельною галуззю. Любив риболовлю і футбол. На початку липня 2022 р. Руслан добровільно став на захист України. Вступив до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив у 62-му батальйоні, був командиром зенітно-кулеметного відділення. Виконував бойові завдання у Донецькій і Луганській областях. Разом із побратимами звільняв Діброву та Лиман. Виконував бойові завдання під Сватовим та Кремінною. «Мій син був добрим, щирим, веселим, завжди на позитиві. Любив сім'ю, був душею компанії. Мав багато друзів у мирному житті й тут, на війні, знайшов велику підтримку серед побратимів. Він був сміливий та відважний, готовий нести службу, незважаючи на труднощі та ризикуючи життям. Коли вони поверталися з бойового завдання, то Руслан любив говорити: «Ми це зробили, хоч було важко… Все буде добре. Все буде Україна». Він казав також: «Що б зі мною не сталося, завжди пам'ятайте мене таким веселим, як я був». Пам'ятаємо, сумуємо, любимо. Ти завжди будеш у наших серцях», — написала мама Ганна Солтис. Поховали захисника у с. Смереків, де пройшли його дитинство та юність. Удома на Руслана чекали мама Ганна, сестра Ольга, дружина Оксана, велика родина і друзі. Посмертно Руслан Солтис був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. У с. Забужжя Сокальського району, де проживав воїн, 27 серпня 2023 р. встановили пам'ятник полеглим героям-односельчанам, серед них є Руслан Солтис.