Харюк Руслан Васильович (KING)

Головний сержант Руслан Харюк (позивний King) загинув 27 червня 2024 р. поблизу с. Сокіл на Донеччині. Під час штурму ворожих позицій, підійшовши майже впритул до окупантів, загинув унаслідок мінометного обстрілу. Руслан народився у с. Плоска Чернівецької області. Закінчив школу та пішов в армію. Служив у Національній гвардії України. Потім працював у підрозділі швидкого реагування «Тигр». Захоплювався панкратіоном, давньогрецьким бойовим мистецтвом. Під час повномасштабного вторгнення Руслан проходив службу в 355-му навчальному механізованому полку. Брав участь у звільненні таких населених пунктів Харківської області, як Руські Тишки, Борщова, Черкаські Тишки, Куп'янськ. Виконував складні бойові завдання. Разом із побратимами боронив Бахмут та Кліщіївку на Донеччині. 12 жовтня 2022 р. дістав тяжкі осколкові поранення. Проходив тривалу реабілітацію. Після чого прийняв рішення знову повернутися на фронт. Пройшов навчання у Великій Британії, де показав високі результати. Працював інструктором і передавав свій цінний бойовий досвід. Із червня був прикомандирований до 47-ї окремої механізованої бригади, де обійняв посаду головного сержанта розвідки. «Із перших днів війни пішов добровольцем. Руслан завжди мав чітку позицію, був патріотом та дуже любив Україну. Вважав обов'язком кожного чоловіка її захищати. У будь-якій ситуації відстоював справедливість, попри все. Він був дуже добрим, чемним, гарно вихованим і турботливим. Які б ситуації не траплялися, був позитивним та жартував. Завжди як командир був надійним плечем для своїх побратимів, з якими вони пройшли чимало гарячих точок та пережили багато складних моментів. Руслан до останнього подиху із честю виконував свій обов'язок, був вірний присязі, українському народу та Україні», — розповіла Вікторія, близька людина загиблого. Поховали воїна в рідному селі. З війни Руслана чекали мама та кохана.