- Укр
- Англ
Баламутовський Сергій Анатолійович (Скальд)
12 листопада 1978 – 20 квітня 2022Чернівецька обл. – Донецька обл.
Біографія
Сергій Баламутовський народився 1979 року в Чернівцях. Закінчив школу №22 в місті Чернівці. Писав і друкувався з 2010 року. Автор збірки «Навиліт. Рими калібру 5,45» (2018) та «Інший» (2021), співавтор збірки націоналістичної поезії «Голос крові» (2013). Учасник Революції гідності, який пішов добровольцем на фронт в 2014 році. Був у групі розвідників ДУК «Правий сектор». Учасник боїв за Донецький аеропорт та село Піски. На війні отримав дві контузії. Після активної фази війни став командиром 16-ї резервної сотні у ДУК ПС. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну пішов на війну, 27 лютого виїхав в Київ, долучився до окремого підрозділу «Азову». 28 березня десантований в місто Маріуполь. Один із оборонців «Азовсталі» в Маріуполі. Отримав контузію у перші години перебування в Маріуполі. Пробув у госпіталі один день і повернувся до оборони . Загинув 21 квітня 2022 року від наскрізного кульового поранення легень у вуличних боях. Медик не встиг надати йому допомогу. Залишилися діти. Кремований у Київському крематорії. Похований 21 липня 2023 року в Чернівцях .Військова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Сергій Баламутовський, позивний Шпрот, загинув 20 квітня 2022 року в Маріуполі, обороняючи Азовсталь. Йому назавжди 43. Сергій народився у місті Чернівці. В юності був ультрасом, вболівав за футбольний клуб «Буковина». Закінчив військове училище. Часто змінював роботу. Любив подорожувати. Їздив за кордон, де мешкає його родина. Мріяв створити чоловічий клуб за інтересами у Чернівцях. Сергій брав активну участь у подіях Революції Гідності, а потім вступив до лав ДУК «Правий Сектор». У 2014 році пішов на війну. Своє псевдо «Шпрот» отримав через худорлявість. Сергій брав участь у диверсійних і розвідувальних операціях на Донецькому напрямку. Переніс кілька контузій. Після початку повномасштабної війни приєднався до лав полку «Азов» Національної гвардії України. Захищав Маріуполь. «Він писав патріотичні вірші. Мав творчий псевдонім Сергій Скальд. У 2018 році видав першу збірку і хотів зробити презентацію в Чернівцях. Прийшов в одне з місцевих медіа, де я працював, у пошуках модератора. Я побачив перед собою екстравагантного, молодого, гарного чоловіка. Він сказав: «от я такий брутальний, мені, мабуть, потрібна дівчина-модераторка, гарна і розумна. Давай ти когось знайдеш». Скальда всі боялись і я так нікого і не знайшов. Тому запропонував свої послуги модератора. Він відповів: «чудова заміна, але ти зовсім не гарна дівчина», – з усмішкою пригадав, як потоваришував зі «Шпротом», Олександр Білоус. За словами товариша, Сергій не боявся військової служби, казав, що чекав цієї війни все життя. «Скальд говорив: «це наша визвольна війна, яку хтось відтягував». Він знав, за що воює, чому це робить. Про таких кажуть – людина війни», – розповів Олександр. 29 вересня 2022 року Сергієві Скальду посмертно присвоїли звання Почесний громадянин Буковини. Захисника поховали 21 липня 2023 року на Алеї слави у Чернівцях. Понад рік його тіло перебувало на тимчасово окупованій території. У Сергія залишилися батьки, двоє дітей та друзі.Платформа пам'яті 'Меморіал'