Борецький Сергій Аполлінарович (Сєдой)

Головний сержант Сергій Борецький (позивний Сєдой) загинув 13 січня 2023 р., виконуючи бойове завдання в районі м. Сіверськ на Донеччині. Воїну назавжди 51 рік. Сергій народився в с. Ксаверівка Житомирської області. Проживав у м. Лозова на Харківщині. Закінчив місцеву школу, а потім — училище. Працював на Лозівському ковальсько-механічному заводі. Згодом поїхав на заробітки в Чехію. Любив рибалити, читати, обожнював відпочивати на природі та проводити час із родиною. З 2014 р. брав участь в АТО. Мав нагороди. Військова справа стала для нього головним напрямом у житті. Повномасштабне вторгнення ворога зустрів на позиціях Донеччини в лавах 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Був командиром мінометної батареї. «З великим сумом, болем і зі сльозами на очах пишу спогади про нього... Сергій був справжнім чоловіком: мужнім, чесним, справедливим, добрим, відповідальним, дбайливим, людиною честі та совісті. Якщо починав якусь справу, то вкладав всю душу і виконував якісно. Мав багато планів на життя. Завжди хвилювався за родину та батьків. Був справжнім патріотом своєї країни, надійним другом і побратимом. Ніколи не скаржився, що йому важко, завжди казав: «У мене все добре». У серці залишився лютий біль від втрати... Існує сила, яка може забрати з життя, але з пам'яті — ніколи. Він назавжди залишиться в серці та пам'яті. Вдячна за все, що було. Нехай свята земля береже твій вічний сон. М'яких тобі хмаринок, мій Янголе. Вічність прийме тебе у свої руки. Ти назавжди у Небесному війську», — написала дружина загиблого Тетяна. Поховали героя на Алеї Героїв Центрального кладовища у м. Лозова на Харківщині. У Сергія залишилися батьки, сестра, племінник, дружина.