Харченко Сергій Андрійович

Головний сержант Сергій Харченко загинув 21 березня 2022 р. у бою біля м. Попасна на Луганщині. Воїну було 29 років. Сергій народився у с. Свеса Сумської області. Навчався у місцевій школі. У 2014 р. закінчив Київський інститут бізнесу та технологій. Із 2019 р. проходив службу в лавах Державної прикордонної служби України. У складі 3-го (Луганського) прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса брав участь у бойових діях на території проведення ООС на Донбасі. Жив із дружиною та сином на Луганщині. Любив пізнавати щось нове, намагався весь час покращити життя тим, хто поруч. Під час повномасштабного вторгнення Сергій продовжував боронити Луганську область від російських окупантів. Разом із побратимами обороняв м. Щастя. Потім із 24-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ тримав позиції під м. Попасна, де і прийняв останній бій. «Він сам стояв на позиції і відстрілював «вагнерівців». Вороги стояли за п'ять метрів від нього. 21 березня зранку підбили їхній танк. Ввечері ми почули тишу на позиції, де перебував Сергій. Забігли туди, але куля снайпера забрала його життя», — розповіли побратими загиблого. «Сергій був відповідальною та розумною людиною, постійно простягав руку допомоги. Завжди було багато телефонних дзвінків із проханням допомогти, адже люди знали, що він допоможе! Найкращий син, онук, найкоханіший чоловік і тато, який мав безліч планів та хотів жити зі своєю родиною, піклуватися про своїх рідних. Але клята війна забрала його у нас. Сергій був неймовірно добрий, чуйний, дбайливий, уважний, надійний. Найкращий! У це ніколи неможливо буде повірити, рана, яка буде кровоточити все життя. Це було кохання з першого погляду та на все життя. Перед самою війною ми з чоловіком повінчалися. Син досі не знає про загибель тата. Він просто не розуміє та не вірить. Ще маленький… Наш тато — Герой! Він здійснив подвиг. У нас тепер подвиг — це просто вдихнути повітря. Без нього несамовито важко й боляче», — написала дружина воїна Аліна. Поховали героя у рідному місті. У Сергія залишились мама, брат, дружина, син, дідусь і бабуся. Посмертно Сергію Харченку присвоєно звання головного сержанта та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Головний сержант (посмертно) Сергій Харченко загинув 21 березня 2022 року в бою біля міста Попасна на Луганщині. Воїну було 29 років.  Сергій народився у селищі Свеса Сумської області. Навчався у місцевій школі. Ще змалку він був допитливим і винахідливим хлопчиком, який мав багато різних талантів, та без перебільшення був дуже розумним. У 2014 році закінчив Київський інститут бізнесу та технологій. З 2019-го проходив службу у лавах Державної прикордонної служби України. Колеги віднукуються про Сергія, як про відповідального, дисциплінованого, ініціативного , який завжди користувався повагою в колективі, та добре знав свою роботу. У складі 3-го (Луганського) прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса брав участь у бойових діях на території ООС на Донбасі. Жив з дружиною та сином на Луганщині. Любив пізнавати щось нове, намагався весь час покращити життя тим, хто поруч. Завжди і всім приходив на допомогу. Під час повномасштабного вторгнення Сергій продовжував боронити Луганську область від російських окупантів. Разом із побратимами обороняв місто Щастя. Потім із 24-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ тримав позиції під Попасною, де і прийняв останній бій. «Він сам стояв на позиції і відстрілював «вагнерівців». Вороги стояли в п'яти метрах від них. 21 березня зранку підбили їхній танк. Ввечері ми почули тишу на позиції, де знаходився Сергій. Забігли туди, але куля снайпера забрала його життя», – розповіли побратими загиблого. «Сергій був відповідальною та дуже доброю людиною, завжди простягав руку допомоги майже кожному. Завжди були багато телефонних дзвінків з проханням допомогти, адже люди знали, що він завжди допоможе! Найкращий син, онук, найкоханіший чоловік і тато, який мав безліч планів та просто хотів жити мирне життя, зі своєю родиною, піклуватися про своїх рідних. Але клята війна забрала його у нас. Сергій був неймовірно добрий, чуйний, дбайливий, уважний, надійний. Найкращий у всесвіті! У це ніколи неможливо буде повірити, рана, яка буде кровоточити постійно . Це було кохання з першого погляду та на все життя. Перед самою війною ми з чоловіком повінчалися. Син до сих пір не розуміє де ж зараз тато. Ще маленький… Наш тато – Герой! А ми лише маленькі люди, які вклоняються тобі! Він здійснив подвиг. А у нас тепер подвиг – це просто вдихнути повітря. Без нього несамовито важко й боляче», – написала дружина воїна Аліна. Головний сержант Сергій Харченко назавжди увійде в історію як Герой, який до останнього подиху залишився вірним Україні!