- Укр
- Англ
Кучеренко Сергій Анатолійович (Загроза НАТО)
11 січня 1997 – 22 червня 2022Кіровоградська обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Сергій Кучеренко був поранений та потрапив у полон в районі с-ща Новотошківське на Луганщині. Згодом під час обміну окупанти повернули тіло бійця з ознаками катування. Він загинув приблизно 22 червня 2022 р. Сергій народився у с. Бірки Кіровоградської області. Закінчив Черкаський будівельний ліцей, де здобув фах маляра-штукатура, лицювальника, плиточника. У мирному житті працював молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки в Державній кримінально-виконавчій службі. У вільний час займався тайським боксом. Обожнював риболовлю. Брав участь в АТО у 2017–2018 рр., після поранення був демобілізований. У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 р., чоловік знову став на захист України. Служив у лавах 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Обіймав посаду водія. «Позивний Сергія — Загроза НАТО. Він завжди був сміливим і хоробрим, тому й пішов одним із перших під час повномасштабного вторгнення. Він завжди говорив: «Хто, як не я? Я маю це зробити заради рідних». Дуже веселий і добродушний. Він був тією людиною, з якою почуваєшся захищеним. Він був найдобрішою людиною», — розповіла сестра загиблого Катерина. Поховали захисника у рідному селі. У Сергія залишилися дружина, донька, мама, п'ять сестер, племінник та племінниці. Донечку він бачив лише двічі, на момент його загибелі їй було кілька місяців.Платформа пам'яті 'Меморіал'