Мельник Сергій Адамович (Перець)
20 лютого 1973 – 30 вересня 2023Волинська обл. – Луганська обл.
Biography
Not yet addedMilitary service
СолдатNot yet addedBurial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- Солдат Сергій Мельник (позивний Перець) загинув 30 вересня 2023 р. поблизу с-ща Діброва на Луганщині. Захисник дістав смертельне поранення, перебуваючи на бойових позиціях. Воїну було 50 років. Сергій народився у с. Куликовичі Волинської області. Закінчив Луцьке вище професійне училище № 2 та опанував фах електрозварника. Тривалий час працював у місцевій школі майстром із ремонту та кочегаром. До вторгнення їздив на заробітки за кордон. Вільний час проводив із сім'єю. Також любив рибалити — це захоплення він передав і своїм дітям, яких обожнював. 24 лютого 2022 р. чоловік став військовослужбовцем Збройних сил України. Службу проходив у 63-й окремій механізованій бригаді. «Без вагань 24 лютого 2022 р. мій чоловік став на захист своєї країни. За життя він був справедливим і чесним, приходив на допомогу всім, хто цього потребував. Так і на війні він був підтримкою для своїх побратимів, не одне життя врятував, витягуючи поранених із поля бою. Побудувати бліндаж, викопати кілометри окопів у миколаївських і херсонських степах, лісах Донеччини і Луганщини, потішити побратимів смачними стравами — це про мого Сергія. На таких людях тримається фронт. Сергій був прямолінійним, справедливим та справжнім. Наша сім'я проживала в батьківській хаті чоловіка разом з його мамою. Він мав відкриту душу та добре серце. Велика родина любила приїздити в гості, а з початком війни Сергій згуртував усіх у родинний волонтерський центр для допомоги нашим захисникам. Він любив життя. Його мрією були не якісь матеріальні статки, а чути в будинку сміх онуків. Він так на них чекав, але, на превеликий жаль, не встиг стати дідусем... Він назавжди залишиться в наших серцях і нашій пам'яті добрим, світлим, мужнім воїном і героєм. Він був нашим Всесвітом. Він показав своїм життям, як треба жити, любити, дружити, бути справедливим, людяним, щирим. Нам його дуже не вистачає… Мама втратила опору та підтримку, я — коханого чоловіка, діти осиротіли і ніколи не матимуть батьківської підтримки. Але він зробив цей вибір, щоб ми мали майбутнє. Низький уклін нашому рідному. Любимо», — розповіла дружина полеглого захисника Тетяна. Поховали героя в рідному селі. У Сергія залишилися мама, дружина, двоє синів, донька, брати і сестри.Платформа пам'яті 'Меморіал'