Мельник Сергій Адамович (Перець)

Солдат Сергій Мельник (позивний Перець) загинув 30 вересня 2023 р. поблизу с-ща Діброва на Луганщині. Захисник дістав смертельне поранення, перебуваючи на бойових позиціях. Воїну було 50 років. Сергій народився у с. Куликовичі Волинської області. Закінчив Луцьке вище професійне училище № 2 та опанував фах електрозварника. Тривалий час працював у місцевій школі майстром із ремонту та кочегаром. До вторгнення їздив на заробітки за кордон. Вільний час проводив із сім'єю. Також любив рибалити — це захоплення він передав і своїм дітям, яких обожнював. 24 лютого 2022 р. чоловік став військовослужбовцем Збройних сил України. Службу проходив у 63-й окремій механізованій бригаді. «Без вагань 24 лютого 2022 р. мій чоловік став на захист своєї країни. За життя він був справедливим і чесним, приходив на допомогу всім, хто цього потребував. Так і на війні він був підтримкою для своїх побратимів, не одне життя врятував, витягуючи поранених із поля бою. Побудувати бліндаж, викопати кілометри окопів у миколаївських і херсонських степах, лісах Донеччини і Луганщини, потішити побратимів смачними стравами — це про мого Сергія. На таких людях тримається фронт. Сергій був прямолінійним, справедливим та справжнім. Наша сім'я проживала в батьківській хаті чоловіка разом з його мамою. Він мав відкриту душу та добре серце. Велика родина любила приїздити в гості, а з початком війни Сергій згуртував усіх у родинний волонтерський центр для допомоги нашим захисникам. Він любив життя. Його мрією були не якісь матеріальні статки, а чути в будинку сміх онуків. Він так на них чекав, але, на превеликий жаль, не встиг стати дідусем... Він назавжди залишиться в наших серцях і нашій пам'яті добрим, світлим, мужнім воїном і героєм. Він був нашим Всесвітом. Він показав своїм життям, як треба жити, любити, дружити, бути справедливим, людяним, щирим. Нам його дуже не вистачає… Мама втратила опору та підтримку, я — коханого чоловіка, діти осиротіли і ніколи не матимуть батьківської підтримки. Але він зробив цей вибір, щоб ми мали майбутнє. Низький уклін нашому рідному. Любимо», — розповіла дружина полеглого захисника Тетяна. Поховали героя в рідному селі. У Сергія залишилися мама, дружина, двоє синів, донька, брати і сестри.