- Укр
- Англ
Мрачковський Сергій Андрійович (Мрачний)
5 жовтня 1994 – 16 серпня 2023Дніпропетровська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
КапітанЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Капітан Сергій Мрачковський (позивний Мрачний) загинув 16 серпня 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі м. Красногорівка на Донеччині. Під час евакуації поранених дістав смертельну мінно-вибухову травму внаслідок ворожого обстрілу. Офіцеру назавжди 28 років. Сергій народився у м. Перещепине Дніпропетровської області. Здобув фах слюсаря та водія у Перещепинському професійному ліцеї. Згодом закінчив факультет підготовки спеціалістів військової розвідки та спеціального призначення Військової академії у м. Одеса. Після війни хотів відкрити своє охоронне агентство. З 2014 р. чоловік брав участь в АТО, пройшов багато гарячих точок. У 2015 р. був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Потім служив за контрактом у ЗСУ, неодноразово був нагороджений відзнаками за особливі заслуги із захисту Батьківщини. Проходив військове міжнародне навчання «Sea Breeze». Під час повномасштабного вторгнення Сергій боронив Україну у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Був заступником командира 1-го батальйону. Воював на Миколаївщині, Херсонщині й Донеччині. За цей період офіцер став кавалером ордена Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів. «Працював майже цілодобово, ніколи не боявся брати на себе відповідальність і приймати важливі рішення, стояв горою за своїх хлопців, був завжди надто справедливим, чесним, ненавидів брехню, завжди йшов першим і вів за собою інших. Усміхнений і щирий, відважний і сміливий, мав мету і завжди знав, чого хоче… Був безстрашним, йшов у саме пекло — туди, куди інші йти відмовлялися, для нього це була не просто робота, а життя! Чужі життя були цінніші за власне, і це факт, ходив на всі бойові завдання разом із підлеглими… Сила духу Сергія вражала всіх. Якщо він був поруч, то ніхто нічого не боявся і виконував завдання на 100%. Для нього не існувало посад, ніколи за ними не ховався, завжди за всіх і все переживав, навіть жодного разу не був у нормальній відпустці з початку війни… Він надихав навколишніх своєю мужністю і волею, намагався зробити всіх трішки щасливішими, допомагав усім знайомим, підставляв своє плече в будь-якій ситуації… Так гарно в ньому поєднувалися сильні лідерські якості зі співчуттям та душевним теплом… Наш хоробрий воїн світла загинув і віддав найцінніше — своє життя — за нас усіх, за світле майбутнє наших дітей, за незалежну, вільну Україну», — розповіли рідні героя. Поховали морпіха на Алеї Героїв Західного кладовища в Одесі. У Сергія залишилися мама, близькі, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'