- Укр
- Англ
Агапов Сергій Федорович
15 лютого 1970 – 4 березня 2023Дніпропетровська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший солдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Сергій Агапов загинув 4 березня 2023 р. біля м. Авдіївка на Донеччині. Виконуючи службові обов'язки, дістав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Незадовго до цього, 15 лютого, бійцю виповнилося 53 роки. Сергій народився у с. Преображенка Дніпропетровської області. Закінчив 9 класів місцевої школи. Пройшов строкову службу. Потім вступив до Дніпропетровського професійно-технічного училища на спеціальність «Художнє оформлення». Був талановитим художником, майстром з петриківського розпису, малював також портрети, пейзажі не лише пензлем, а й пальцями — на папері, склі, дереві, стінах. Розмалював школу в Преображенці та сусідньому селі. Займався інтер'єрним розписом — розмальовував людям будинки. Про нього не раз писали у газетах. В юності грав в ансамблі на укулеле, а на звичайній шестиструнній — для себе і друзів. Був сільським перукарем, підстригав переважно чоловіків. Також любив спорт, зокрема футбол. Вболівав за «Дніпро» і «Динамо». Не раз їздив на матчі, та й сам у молоді роки грав у сільській команді. Працював учителем мистецтва і творчості у школах, був охоронником, а перед війною прийшов на «Нову пошту». На початку квітня 2022 р. Сергій долучився до Збройних сил України та вирушив на фронт. Воював у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Був водієм мінометного взводу мінометної батареї. Виконував бойові завдання на Донеччині. Сергія, як і багатьох інших бійців, рідні вважали народженим у сорочці. Дуже багато було ситуацій, коли ті, хто поряд, гинули, а він лишався неушкодженим. Проте восени під Бахмутом дістав важке поранення. Після операції та лікування був якийсь час удома на реабілітації. А потім повернувся на фронт. Побратими згадують його як дуже щиру, дружню, веселу людину, душу компанії. Був щедрим, ділився останнім. Поховали військового в рідному селі. У Сергія залишилися сестра, рідні, друзі, близькі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'