- Укр
- Англ
Барсуков Сергій Ігорович (Барс)
12 квітня 1993 – 28 червня 2022Луганська обл. – Харківська обл.
Орден «Золота Зірка» (посмертно)

Біографія
Сергій Барсуков народився 12 квітня 1993 року в м. Свердловську (нині Довжанськ) на Луганщині. Пройшов шлях від солдата-строковика до офіцера, командира елітного підрозділу. Після закінчення у 2012 році Ровеньківського техніко-економічного коледжу й призову у квітні 2013-го на строкову військову службу — у лавах луганського полку внутрішніх військ МВС України. У 2014 році, коли за активної підтримки російської федерації почалися масові заворушення та були проголошені так звані днр/лнр, юнак категорично відкинув ідеї «руського мира» й у складі частини вибув з Луганська до міста Слов'янська, де частина увійшла до складу новоствореної Національної гвардії України. А в серпні того ж року він вирішив стати професійним військовим й уклав свій перший контракт про проходження військової служби в дислокованій у Харкові 3-й бригаді оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана НГУ. У лютому 2015 року був призначений до роти розвідки спецпризначення. Обіймав посади інструктора, старшого інструктора, головного сержанта взводу, головного сержанта роти, а влітку 2018 року став командиром взводу й одягнув погони молодшого лейтенанта. Восени 2020-го лейтенант Барсуков став заступником командира роти по роботі з особовим складом, а у вересні 2021-го очолив підрозділ розвідників. Неодноразово відряджався до району проведення АТО/ООС.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Барсуков Сергій Ігорович народився 12 квітня 1993 р. у м. Свердловськ (нині Довжанськ) Луганської області й дуже болісно сприйняв події на Донбасі навесні 2014 р., що призвели до розбрату і війни в його рідному краї. Свій військовий шлях Сергій розпочав після закінчення у 2012 р. Ровеньківського техніко-економічного коледжу. У квітні 2013 р. він був призваний на строкову військову службу до Луганського полку внутрішніх військ МВС України. Коли за активної підтримки російської федерації почалися масові заворушення та були проголошені так звані днр / лнр, юнак категорично відкинув ідеї «руського миру» й у складі частини вибув з Луганська до м. Слов'янськ, де частина увійшла до складу новоствореної Національної гвардії України. У серпні того ж року він вирішив стати професійним військовим та уклав свій перший контракт про проходження військової служби із 3-ю бригадою оперативного призначення ім. полковника Петра Болбочана НГУ, дислокованою у Харкові. На службі юнак якнайкраще проявив себе і вже у лютому 2015 р. був переведений до роти розвідки спецпризначення. Обіймав посади інструктора, старшого інструктора, головного сержанта взводу, головного сержанта роти, а влітку 2018 р. здійснилася давня мрія Сергія стати офіцером — він був призначений командиром взводу і отримав звання молодшого лейтенанта. Восени 2020 р. лейтенант Барсуков став заступником командира роти по роботі з особовим складом, а у вересні 2021 р. очолив підрозділ розвідників, що вже став для нього рідним. За цей час Сергій неодноразово перебував у районі проведення АТО / ООС, був заохочений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Утім, нагороди для цього офіцера — щирого, виваженого, уважного до підлеглих — ніколи не мали великого значення. Він жив своїм покликанням і знав, що робить те, що вміє добре — захищає рідну країну. 24 лютого 2022 р. окупаційні війська російської федерації перетнули державний кордон та підступно вдерлися на територію України зі сторони населених пунктів Козача Лопань, Гоптівка, Вовчанськ, Липці Харківської області, завдаючи ракетно-бомбових, артилерійських та авіаційних ударів по об’єктах військової та критичної інфраструктури. Підрозділ старшого лейтенанта Сергія Барсукова був приведений у повну бойову готовність та взявся за виконання бойових завдань із відсічі та стримування збройної агресії. На початку березня спільними зусиллями ЗСУ та гвардійців ворог був відкинутий від м. Харків. Рота розвідки спеціального призначення, очолювана Сергієм Барсуковим, продовжила виконання бойових завдань вже у населених пунктах Черкаська Лозова, Руська Лозова та Питомник Харківської області. Під час проведення розвідки поблизу с. Руська Лозова групою розвідників був викритий опорний пункт загарбників, склад із боєприпасами та тиловий пункт. Дочекавшись темряви, Сергій разом зі своїми розвідниками майже впритул наблизився до ворожих позицій. Надалі гвардійці розділилися на дві групи, одна з яких мала вступити в бій із противником та відвернути увагу на себе. Інша повинна була непомітно обійти ворога з тилу, знешкодити склади та згодом оточити опорний пункт окупантів і вступити в бій. Саме цю групу очолював Сергій Барсуков. Під час наближення до складів Сергієм було виявлено двох чатових, що охороняли відповідні об’єкти. Розуміючи, що застосування вогнепальної зброї виявить їхнє місцезнаходження, офіцер разом із напарником за допомогою холодної зброї знешкодили чатових. Надалі гвардійцями був установлений підривний заряд та проведено підрив ворожих складів. Після виконання цього завдання Сергій, як і планувалось, обійшов супротивника з тилу та разом із групою вступив у запеклий бій з ворогом. У тому бойовому зіткненні офіцер особисто знищив близько відділення живої сили, а спільні та мужні дії гвардійців змусили залишки ворога ганебно тікати з поля бою. 28 червня 2022 р. рота розвідки спеціального призначення проводила контрнаступальні дії поблизу с. Дементіївка. Близько 6.00 противник на 6 БТРах та за підтримки артилерії здійснив чергову спробу штурму українських позицій, але був зупинений шквальним вогнем оборонців. У тому бойовому зіткненні знову відзначився старший лейтенант Барсуков, на рахунку якого вже о 6.15 було 2 знищені бронетранспортери та чимало окупантів. Після невдалих спроб штурму, зазнавши значних втрат, противник відступив із Дементіївки, а після відступу одразу розпочався мінометний обстріл українських позицій. Почувши характерний звук наближення ворожої міни, Сергій штовхнув свого командира взводу у бліндаж, а сам не встиг сховатись в укритті. Розрив ворожої міни обірвав життя мужнього чоловіка. Старший лейтенант Сергій Барсуков загинув на полі бою, як справжній герой. Він віддав найцінніше — власне життя, врятувавши своїх побратимів. За сумлінне виконання службових обов’язків, відданість військовій присязі та українському народові, особисту мужність і здійснення визначних геройських вчинків старшому лейтенанту Барсукову Сергію Ігоровичу присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).Книга пам'яті органів системи МВС