Бондаренко Сергій Миколайович

26-річний військовий льотчик Сергій Бондаренко загинув 6 березня 2022 р. між селами Михайлівка та Архангельське Миколаївської області. Під час бою ворог збив ракетами ПЗРК два українські гелікоптери, внаслідок чого загинули шестеро військовослужбовців, серед яких і Сергій Бондаренко. Сергій Бондаренко народився в с. Оратів Вінницької області. Згодом родина переїхала до м. Липовець. Там Сергій навчався в школі № 2. Грав у шахи, цікавився історією, військовими стратегіями, стрільбою з різних видів зброї. Оскільки мріяв стати військовим, після 9-го класу вступив до Одеського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, який у 2012 р. закінчив із відзнакою. А згодом вступив на льотний факультет Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Після випуску поїхав на службу до Полтави, у 18-ту окрему бригаду армійської авіації імені Івана Сікорського. Був капітаном, штурманом ланки, льотчиком вертолітної ланки. Любив літати. Був відданий своїй роботі. Під час повномасштабного російського вторгнення Сергій боронив повітряний простір Херсонщини й не допускав прориву противника в напрямку Миколаївщини. «Мій братик, мій найкращий друг, моя опора, моя підтримка, найсвітліша частиночка серця — ось ким він для мене був і залишатиметься назавжди. Він дуже любив родину. Щороку брав відпустку, щоб приїхати на день народження моєї донечки Марічки — то була спільна сімейна традиція. Мені здається, що такі люди, як Сергій, народжуються раз на сотні років. Завжди усміхнений та оптимістичний... Хлопець з безмежно добрим серцем і чистою душею. Ніколи нікого не полишав у біді. Його загибель стала великим потрясінням та втратою не тільки для родини, але й для близьких друзів. З цим болем неможливо змиритися. Найважче розуміти, що війна закінчиться, а він не повернеться. І хоча й кладемо йому нині квіти до землі, для нас він — безсмертний воїн, що завмер назавжди в небі, в строю небесної ескадрильї...», — розповіла сестра Сергія Світлана Дєдова. «Він був чесним, справедливим, розсудливим, розумним. Завжди допомагав — як не котику під під'їздом, так друзям, рідним, знайомим. Наша історія кохання обірвалася назавжди. Три роки поспіль разом, де б не були. Могло бути продовження світле, гарне. Завжди буду його пам'ятати, кохати…», — додала кохана загиблого Аліна. Поховали офіцера на Новогайсинському кладовищі у м. Липовець на Вінниччині. У Сергія залишилися батьки, сестра, племінниця, близькі рідні, кохана дівчина та вірні побратими. У березні 2022 р. капітан Сергій Бондаренко був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ і ІІ ступенів. Другим, на жаль, уже посмертно.