Гайдуцький Сергій Михайлович

35-річний старший матрос Сергій Гайдуцький загинув 23 жовтня 2022 року під час боїв з російськими окупантами на Херсонщині. Боєць був у самісінькому пеклі: побратими розповіли, що вони йшли в наступ. Вже прорвались, однак під час обстрілу Сергій отримав смертельне поранення і загинув. Сергій Гайдуцький родом з Тернополя. Батько залишив родину. У 13 років хлопець залишився сиротою, коли померла мама, виховував його двоюрідний брат. Навчався у Тернопільській спеціалізованій школі I-III ст. №29 та в технічному коледжі. Згодом закінчив Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя за спеціальністю «Комп'ютерні Технології». Працював на заводі «Молокії» та в ТРЦ «Подоляни». Був IT-шником. Любив досліджувати екзистенційні питання, читав багато книг та грав у шахи. У 2015-2016 роках служив за мобілізацією у Збройних силах України. Брав участь в АТО. Отримав поранення, горів у бліндажі, сильно обпік ноги. Після демобілізації повернувся на свою цивільну роботу у Тернополі. З початком повномасштабної війни Сергій пішов до військкомату, щоб знову долучитися до лав ЗСУ. Служив у 18-му окремому батальйоні морської піхоти 35-ї бригади. На передовій Миколаївщини застудив нирки, однак після лікування одразу повернувся до побратимів. «Ми жили по сусідству та вчилися в одній школі, дружили в юнацькі роки. У Сергія була складна доля, але він завжди мав добре серце та був відкритим до людей. Можливо, він жив не надто примітно, але загинув героєм, віддавши своє життя за українську землю та її людей», – розповіла подруга Олена Лаврушко. «Про життя хлопця, його мужність і непохитність потрібно писати книги і знімати фільми. Доля часто випробовувала Сергія, багато хто на його місці уже давно зламався б. Тільки не він!..» – зазначили у Байковецькій громаді. Поховали Сергія у селі Лозова на Тернопільщині біля могили мами. За ним сумують родичі з боку матері та батька.