Казміренко Сергій Миколайович (Кучерявий)

Старший сержант Сергій Казміренко (позивний Кучерявий) загинув 3 липня 2022 р. під час бойових дій у районі с-ща Білогорівка на Луганщині. Майже 1,5 року вважався зниклим безвісти, поки врешті після тривалих пошуків і безлічі експертиз дружина знайшла його похованим серед невідомих героїв на Краснопільському кладовищі у Дніпрі. Захиснику назавжди залишилось 42 роки. Сергій народився і жив у Черкасах. Навчався у школі № 20. Потім здобув фах електрогазозварника у місцевому ПТУ № 20. У 1998–1999 рр. проходив строкову військову службу. Працював на різних підприємствах за фахом, останнім місцем роботи був ЖЕК. У 2004 р. одружився. Захоплювався риболовлею, любив музику. Займався стрільбою, також здобував нагороди у перегонах на ялах. У перший день повномасштабного вторгнення чоловік вступив до лав місцевої ТРО, а 3 березня 2022 р. став військовослужбовцем 20-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Був головним сержантом роти. Стояв на захисті Черкас і Канева, а згодом визволяв Луганщину й Донеччину. «Сергій завжди був чесним, справедливим і добрим патріотом своєї країни. Він був хорошою людиною, міг згуртувати навколо себе однодумців. Завжди мав власну думку. Найкращий батько і чоловік. Його могли і не призвати на захист Батьківщини, але оскільки він служив у десантних військах, то завжди мені казав: «Хто, як не я?», «Як я буду дивитися в очі своїм дітям, що не захистив їх?». Сергій обіцяв повернутися з перемогою і завжди казав: «Ти тільки вір у мене, кохана!». Після побаченого під час оборони Сєвєродонецька він сказав: «Не дай Боже, щоб вони прийшли у наше місто і таке зробили з ним. Тому я і захищаю свою землю». Проте повернутися з війни йому не судилося… Він був найкращою людиною у моєму житті. Він пішов на цю війну, щоб його діти жили у вільній країні, під мирним і блакитним небом, і їм не було соромно за свого батька. Тому що ми живемо на своїй, Богом даній землі… І нікому її не віддамо… Вірю в нашу перемогу, щоб його смерть не була марною», — розповіла дружина загиблого воїна Альона. Поховали захисника на Алеї Героїв цвинтаря у м. Черкаси. Вдома на Сергія чекали дружина Альона і троє дітей: Поліна, Кирило та Уляна.