- Укр
- Англ
Лисюк Сергій Миколайович (Аспірант)
6 червня 1985 – 22 листопада 2023Чернігівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 38-річний старший солдат Сергій Лисюк (позивний Аспірант) помер 22 листопада 2023 р. у шпиталі м. Київ. 6 листопада в районі с. Степове Донецької області під час виконання бойового завдання зі штурму ворожих позицій автомобіль, в якому перебував Сергій, наїхав на протитанкову міну. Навіть зазнавши надважких травм, боєць був у свідомості і допомагав товаришам, які надавали йому та побратимам першу допомогу. Лікарі впродовж двох тижнів боролися за його життя, але серце захисника не витримало. Сергій народився у м. Чернігів. У 2011 р. закінчив аспірантуру Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Писав і публікував у наукових виданнях статті про особливості підготовки кікбоксерів, розвиток єдиноборств тощо. Саме через це, а ще за жагу до навчання та науковий підхід до всього, чим займався, й отримав свій позивний на фронті — Аспірант. Чоловік обожнював спорт та присвятив йому життя. Був членом національної збірної України з кікбоксингу. Майже 20 років представляв Україну на міжнародних змаганнях. У 2009–2019 рр. працював старшим викладачем кафедри фізичної підготовки Академії державної пенітенціарної служби. У 2020–2022 рр.— контролером 2-ї категорії ТУ служби судової охорони. Паралельно з цим очолював відокремлені підрозділи Чернігівської обласної федерації кікбоксингу ISKA та ВТКА. Із початку повномасштабного вторгнення Сергій став на захист Батьківщини. Спочатку воював у складі Чернігівської ТРО та відбивав наступ ворожих сил на своє рідне місто. А потім добровільно записався до Сил спеціальних операцій ЗСУ. Служив в окремому центрі спеціальних операцій «Захід» імені князя Ізяслава Мстиславича. Обіймав посаду старшого оператора-вогнеметника. Брав участь у навчаннях у Великій Британії та Литві. Отримав фах розвідника у м. Бердичів. Згодом боронив східний напрямок фронту. «Сергій був заслуженим майстром спорту України з кікбоксингу, членом національної збірної команди України з кікбоксингу, багаторазовим чемпіоном і призером чемпіонатів світу та Європи, тренером, який протягом багатьох років був наставником молодих українських спортсменів. У 2023 р., незадовго до загибелі Сергія, двоє його вихованців стали чемпіонами світу з кікбоксингу WTKA. Його тривала спортивна кар'єра — це приклад мужності, майстерності та стійкості. Сергій завжди був прикладом для багатьох — як атлет та як людина. Український спорт втратив видатного спортсмена, наставника, людину, яка була взірцем для багатьох поколінь й яка ще так багато могла зробити для розвитку кікбоксингу в Україні. Нестерпний біль та горе для всього суспільства — втрата видатного спортсмена, людини честі та воїна, який все життя прославляв Україну на ринзі та на полі бою і, не вагаючись, віддав за неї найдорожче — своє життя», — розповіла його дружина Олена. Поховали Сергія на кладовищі «Яцево» в Чернігові. У воїна залишились дружина та син. Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'