- Укр
- Англ
Мельниченко Сергій Михайлович (Раннер)
9 листопада 1992 – 8 травня 2022м. Київ – Донецька обл.
Орден «За мужність» I ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Захисник Маріуполя Сергій Мельниченко (позивний Раннер) загинув 8 травня 2022 р. під час оборони заводу «Азовсталь» від російських окупантів. Воїну назавжди 29 років. Сергій народився у столиці. З дитинства жив у с. Гатне на Київщині. Навчався у місцевій школі. Потім закінчив Київське регіональне вище професійне училище будівництва та здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів. Працював за спеціальністю. Згодом пройшов строкову військову службу. Займався професійно легкою атлетикою, бігом, тайським боксом, боксом, вільною боротьбою, футболом, зокрема грав за команду с. Гатне «ФК Патріот». Отримав 31 нагороду в біговій категорії. У 2013 р. вирішити піти на службу за контрактом у ДСНС України в Києві, де обійняв посаду пожежника-рятувальника. Через три роки пройшов навчання з надання медичної допомоги. У 2017–2018 рр. служив у 4-й бригаді НГУ на посаді стрільця. З 2018 р. Сергій був бійцем окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Обіймав посаду старшого стрільця-гранатометника. Брав участь в ООС. Того ж року вступив на заочне відділення Національного університету біоресурсів і природокористування України, навчався за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування». Із перших днів повномасштабної війни Раннер воював разом із побратимами проти російських окупантів. Був інструктором (снайпером) снайперської групи. У 2022 р. молодший сержант Сергій Мельниченко став повним кавалером ордена «За мужність», останньою відзнакою був нагороджений уже посмертно. «Ми з чоловіком були майже 10 років разом. За цей час на нашому шляху було багато випробувань. І ми гідно та завжди разом їх долали. Завжди допомагали одне одному і були міцною підтримкою. На жаль, із цілого життя разом ми побули так мало… Він прожив недовге життя, але за цей час показав себе як професіонал своєї справи, надійний друг і товариш, найкращий брат і син, вірний, турботливий, чуйний, уважний чоловік та найкращий у світі тато для нашої доньки Поліни», — розповіла дружина героя Ірина. У Сергія залишилися мама, бабуся, брат, дві сестри, дружина та донька.Платформа пам'яті 'Меморіал'