- Укр
- Англ
Патлатюк Сергій Миколайович (Боб)
3 грудня 1997 – 20 квітня 2023Вінницька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Сергій Патлатюк (позивний Боб) загинув 20 квітня 2023 р. у своєму першому бою з окупантами за м. Бахмут Донецької області. Захиснику було 25 років. Сергій родом із с-ща Копайгород Вінницької області. Після 9-го класу вступив до Вінницького центру професійно-технічної освіти № 1 та здобув фах штукатура, лицювальника-плиточника, маляра. Потім пройшов строкову військову службу, згодом хотів укласти контракт. Проте мама була проти цього рішення, тому хлопець залишився цивільним. Згодом родина переїхала до Києва. Там він влаштувався на «Нову пошту», працював спочатку сканувальником, потім — фахівцем у депо. Колеги згадують, що він ставився до роботи дуже серйозно. Мав приємний та компанійський характер. Знаходив спільну мову з усіма та дружив із колективом. У перші дні повномасштабного вторгнення Сергій одразу записався до лав територіальної оборони Києва. У квітні 2022 р. був призваний до Збройних сил України. Згодом став стрільцем 46-ї окремої аеромобільної бригади. Пройшов тривале навчання, перебував на кордоні з Білоруссю, поки тривала загроза наступу з того напрямку. Згодом через інтенсивні бої на Бахмутському напрямку вирушив туди. 18 квітня боєць прибув у м. Бахмут. Наступного дня він зателефонував мамі, розповів, що виходить на завдання, тому не буде на зв'язку. А через кілька днів командир повідомив їй, що сина вже немає. «Живим тебе уявити так легко, що в смерть твою повірити неможливо. Був люблячим, вихованим і добрим. Мав багато друзів, завжди всім допомагав і ніколи нікому не відмовляв. Здавалося, що усмішка й позитивний настрій ніколи не полишали його», — розповіла сестра загиблого Ірина Касенко. Поховали військового в рідному селищі. Вдома на Сергія чекали мама, сестра та бабуся.Платформа пам'яті 'Меморіал'