Віхнич Сергій Миколайович (Захар)

Захисник Сергій Віхнич (позивний Захар) загинув 12 березня 2023 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Діброва на Луганщині. Воїну було 37 років. Сергій родом із м. Конотоп Сумської області. Батько з дитинства розповідав йому історію України та їхнього роду, який походив від козаків. Хлопець навчався у місцевій школі № 9. У 2004 р. закінчив політехнічний технікум за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». Під час навчання був старанним студентом, мав веселий характер і почуття гумору, користувався повагою та авторитетом серед однолітків. Завжди охоче долучався до різних заходів, брав активну участь у громадському житті закладу, добре співав і грав на гітарі. Потім працював в архітектурному бюро при Конотопському міськвиконкомі. Згодом переїхав до Києва, де відкрив власний бізнес із продажу торговельного обладнання — компанію «КиївТорг». Став успішним бізнесменом. Справжнім захопленням Сергія з самого дитинства була риболовля, він створив ютуб-канал «SEGA fishing», де викладав відео про неї. З початком повномасштабного вторгнення чоловік записався до лав Оболонської ТРО Києва. Був стрільцем стрілецької роти 244-го батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Взяв позивний Захар на честь свого улюбленого героя Захара Беркута. Про свою службу і побратимів він знімав багато кумедних роликів, які викладав у ТікТок під ніком Захар Тринадцятий. Мав мільйонні перегляди. У складі свого батальйону брав участь у контрнаступі в Харківській області, потім захищав кордон з рф у м. Вовчанськ. Взимку та навесні 2023 р. боронив Донеччину і Луганщину. «Він був душею своєї роти. Надійний побратим, вірний друг і веселий добрий хлопець, який міг підняти настрій навіть у найтяжчі години», — розповіла сестра загиблого Наталія. «Завжди усміхнений, доброзичливий, із ним багато хто дружив, адже він був такий відкритий, привітний! Постійно допомагав своїм одногрупникам. А ще був дуже принциповим і завжди стояв за правду. Дуже хороший друг. І дуже хороша людина!» — додала його класна керівниця Світлана Рудиця. Поховали воїна у рідному місті. У Сергія залишилися батьки, сестра, рідні, друзі та побратими. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Конотоп».