Алфімов Сергій Олександрович

Алфімов Сергій Олександрович народився 14 липня 1973 р. на території росії. Віддав служінню Україні 25 років, з них Нацгвардії — 7 років. Починаючи з 2014 р., неодноразово виконував бойові завдання в районі проведення АТО та ООС. Навіть коли вийшов на пенсію, залишався активним та життєлюбним, займався спортом, підтримував бойових побратимів. Сприяв тому, щоб військова спільнота була більш відкритою та інтегрованою у соціум. «Вперше на війну потрапив навідником-оператором БТР 4-Е. Потім колеги з окремого загону спеціального призначення звернулися до мене з пропозицією перейти до них, адже у мене були досвід і кваліфікація сапера, які їм тоді вкрай були необхідні для облаштування позицій, розмінування, інженерної розвідки тощо. Я обіймав посаду офіцера-сапера, з травня 2014 р. мав регулярні ротації до району проведення АТО і ООС, неодноразово обмінювався своїм досвідом з іноземними партнерами. Нам потрібно більше спілкуватися та ділитися своїми знаннями з цивільними, лише так ми побудуємо справді довірливі стосунки з суспільством. Все, що для цього потрібно, — мінімальна матеріальна база та зацікавлена аудиторія», — переконував Сергій Алфімов. Світла пам'ять про Сергія Алфімова залишиться в серцях його бойових побратимів та всіх, хто його знав, назавжди. «Я особисто знав Сергія Алфімова. На нього завжди можна було покластися. Починав з ним службу ще у в/ч 3005. Не раз був із ним в АТО”, — розповів спецпризначенець Туман. «Із Сергієм я служив з 2018 р. Він завжди жив і діяв як справжній спецпризначенець — професійно. Був дуже вимогливим до себе, наполегливим, ініціативним. Нових викликів не боявся. При цьому лишався добрим та веселим — суцільний позитив. Звісно, він міг бути чимось невдоволеним, але скарг від нього ніхто і ніколи не чув. У колективі ми його називали Дідом, адже він віддав службі чверть століття. Завжди пам’ятатимемо його усмішку. Він знав свою справу, свій обов’язок. Це дуже велика втрата для нас», — ділиться спецпризначенець Салют. «Сергія Алфімова згадую як добру, веселу людину. Разом тренувалися, їздили на змагання, виконували різні завдання, починаючи з 2014 р. Він завжди віддавав роботі всього себе. Був майстром своєї справи. Дуже прикро, що нас лишають такі світлі люди», — ділиться спогадами спецпризначенець Скала. З початком повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну майстер-сержант Сергій Алфімов приєднався до окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Кракен» ГУР Міністерства оборони України. 6 вересня 2022 р. Сергій був призваний за мобілізацією до окремого загону спеціального призначення НГУ та повернувся до свого підрозділу. 10 вересня 2022 р. з’єднаній групі окремого загону спеціального призначення, в якій виконував бойове завдання Сергій Алфімов, було доручено звільнити с. Уди Харківської області та відтіснити противника до державного кордону України. Вранці 11 вересня 2022 р. спецпризначенці малими групами увійшли з південно-західного напрямку до населеного пункту та почали проводити стабілізаційні дії, оглядали кожне подвір’я та будинок. Рухаючись у голові однієї з груп, Сергій Алфімов побачив попереду замаскований бронетранспортер зі встановленим на ньому автоматичним гранатометом. Ворог, помітивши просування по вулиці гвардійців, намагався відкрити вогонь. Діючи на випередження, Сергій Алфімов кинув гранату в бронемашину, вразивши особовий склад противника. Ідентифікувавши неподалік ще двох озброєних окупантів, він ліквідував їх. Як найбільш досвідчений у групі спеціаліст-сапер він ішов попереду, вів розвідку та виявляв мінні пастки. Вже на околиці села Сергій виявив протипіхотну осколкову міну (МОН-50). Під час розмінування майстер-сержант повідомив, що це було занадто легко, і тієї ж миті він побачив, що знешкоджена міна була з’єднана з осколковою загороджувальною міною (ОЗМ-72). Зрозумівши невідворотність вибуху пастки, він впав на міну та накрив її своїм тілом. Через потужний вибух майстер-сержант Сергій Алфімов загинув на місці, врятувавши ціною свого життя побратимів, які рухалися за ним.