Павлюк Сергій Олегович (Полтіна)

Біографія, яку з допомогою рідних склали однополчани: «Павлюк Сергій Олегович народився 24 березня 1986 р. у м. Вінниця. Родину Сергія Павлюка добре знають і поважають у с. Пеньківці Літинського району, звідки родом батьки бійця. Його вже покійна бабуся з батькового боку все життя віддала навчанню дітей музики, створила і довго очолювала місцевий самодіяльний колектив. Музикантами стали і два рідних дядьки Сергія, старший із них, також Сергій, деякий час навіть акомпанував Миколі Гнатюку. Із 1 вересня 1992 р. Сергій навчався у середній загальноосвітній школі № 19 м. Вінниця, закінчив її у 2001 р. У 2004 р. він був призваний на строкову військову службу, яку проходив у кінологічному навчальному центрі Державної прикордонної служби України (в/ч 2418, м. Великі Мости Сокальського району Львівщини). У серпні того ж року був переведений для подальшого проходження військової служби до взводу охорони Центральної бази зберігання та постачання ДПСУ (в/ч 1471), у 2005 р. звільнений у запас. У 2006–2007 рр. проходив військову службу за контрактом у повітряних силах ЗСУ (в/ч А1459, м. Вінниця) на посаді лінійного наглядача. Із 2010 р. працював на Вінницькій кондитерській фабриці кондитерської корпорації «ROSHEN». У серпні 2014 р. Сергій був призваний на військову службу за мобілізацією і призначений кулеметником батальйону оперативного призначення Вінницького полку Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України — починаючи з травня, військовослужбовці цього підрозділу тримали оборону на найгарячіших блокпостах на Луганщині, у районі траси «Бахмутка», с. Кримське та с. Нижнє. Із жовтня 2014 р. старший солдат Павлюк пройшов три відрядження до району проведення антитерористичної операції, неодноразово виявляючи мужність та професіоналізм. Під час оборони 32-го блокпоста він дістав поранення, після лікування повернувся у стрій. Лише під час останнього відрядження Сергій та його однополчани витримали 24 бої, не зазнавши втрат… 12 липня 2015 р. близько 19.00 на 156 км автодороги «Київ — Харків» неподалік м. Пирятин Полтавської області водій легковика «Фольксваген Джета» спробував вклинитися в автоколону з 40 машин НГУ із бійцями, які поверталися додому після ротації, внаслідок чого сталося зіткнення з автобусом БАЗ, що рухався у колоні сімнадцятим. Автобус відкинуло вправо і він врізався у причіп-рефрижератор вантажівки ДАФ. Внаслідок цієї ДТП загинув 29-річний старший солдат Сергій Павлюк, який буквально за 5 хвилин до зіткнення пересів на місце в першому ряду сидінь, помінявшись із товаришем. Тіло Сергія було доставлено до Вінниці 14 липня, наступного дня його з військовими почестями поховали на алеї Слави міського кладовища Вінниці». Вадим Лісніченко, бойовий товариш: «У Сергія було багато планів. Хотів досхочу побавитися з сином. Востаннє він бачив його 2 місяці тому, в травні. За кілька хвилин до аварії він помінявся місцем із одним бійцем. Я сидів поруч і бачив, як він хотів якнайшвидше доїхати додому — летів, мов на крилах. Але через чужу провину, нетерпимість, дурниці загинув уже на мирній землі». Дмитро Сьомчак, командир підрозділу: «Під час останнього відрядження до району АТО Сергій успішно вистояв 24 бої, давши гідну відсіч противнику. Ми тоді не втратили на полі бою жодного бійця. Хто міг би подумати, що смерть чатуватиме на нас дорогою додому… Сергій був вправним бійцем, на якого можна було розраховувати за будь-яких обставин. Він ніколи нікого не підводив. Давши слово, гідно тримав його до останнього. Із такими, як він, не страшно було йти у бій. Не страшно жити на землі, бо небо над нею тримає наш Сергій».