Мороз Сергій Петрович (Мєх)
13 жовтня 1993 – 29 липня 2022Черкаська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Мороз Сергій Петрович народився 13 жовтня 1993 р. у м. Корсунь-Шевченківський на Черкащині. Навчався спочатку в місцевій школі № 5. Після 9-го класу вступив до Корсунь-Шевченківського професійного аграрного ліцею, здобув спеціальність водія-тракториста. Навчався на механіко-математичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 р. був мобілізований до лав Збройних сил України. Його підрозділ стояв на обороні Київщини, а сам боєць брав участь у міжнародних військових навчаннях. Служив старшим солдатом, стрільцем-зенітником зенітно-ракетної батареї 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Загинув 29 липня 2022 р. під час ракетного обстрілу біля с. Кодема Бахмутського району на Донеччині. Похований із почестями у с. Гарбузин Корсунь-Шевченківського району на Черкащині.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 28-річний старший солдат Сергій Мороз, позивний Мєх, загинув 29 липня 2022 року поблизу села Кодема під Бахмутом на Донеччині. Захисник отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу. Сергій народився у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Закінчив механіко-математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, жив у Львові. Працював робітником з комплексного обслуговування та ремонту квартир і будинків. Обожнював рибалити, подорожувати, був душею компанії та любив життя. Під час повномасштабної війни Сергій захищав Україну у лавах 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Був стрільцем-зенітником зенітної ракетної батареї. «Мій чоловік був світлою, життєрадісною людиною. Завжди жив у моменті, ніколи не вішав носа. Говорив, що нічого просто не буває, просто беремо і робимо, щоб було краще. Мріяв про Перемогу і про повернення додому. Вірив до останнього свого подиху у своє повернення живим і дуже любив Україну! Його фраза: «Я тут, щоб вони не були в нас вдома!» – розповіла дружина Альона. Поховали військовослужбовця у рідному місті на Черкащині. У Сергія залишилися батьки, дружина і брат з сім'єю.Платформа пам'яті 'Меморіал'