- Укр
- Англ
Бурахтін Сергій Сергійович (Гопнік)
23 серпня 1997 – 16 серпня 2023Черкаська обл. – Херсонська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Сергій Бурахтін (позивний Гопник) загинув 16 серпня 2023 р. у районі с-ща Дачі Херсонської області. Виконуючи бойове завдання, дістав смертельне осколкове поранення. За тиждень, 23 серпня, воїну виповнилося би 26 років. Сергій родом із с. Івахни Черкаської області. У 2014 р., після закінчення школи, вступив до Монастирищенського професійного ліцею, де здобув фах електрогазозварника та водія категорії «С». Згодом переїхав до Одеси. У 2021 р. закінчив Одеський національний морський університет та здобув ступінь магістра навігації й управління морськими суднами. Під час навчання працював: був баристою, офіціантом, барменом, адміністратором, їздив на заробітки у Польщу й Чехію. На останньому курсі влаштувався приймальником на «Нову пошту». Обожнював біг на різні дистанції, мав кілька особистих рекордів, любив проводити час із друзями, читати, грати в шахи. Обожнював море та улюблену Одесу. 24 лютого 2022 р. Сергій пішов до військкомату, але його не приймали до війська через черги. Зрештою наприкінці березня він потрапив до лав захисників. Спочатку стояв на блокпостах, а потім обійняв посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 122-ї окремої бригади ТРО ЗСУ. Підрозділ Сергія направили на кордон із Придністров'ям, бо чекали нападу звідти. У лавах ЗСУ чоловік проходив багато тренувань і навчань в Україні та за кордоном. Після навчання в Німеччині штурмовий підрозділ Сергія перекинули на затоплений лівий берег Херсонської області. Воїни мали відпрацювати 10 днів і повернутися. Проте цей бойовий вихід став для Сергія останнім. «Сергій отримав позивний Гопник. Його вроджене благородство ніяк не в'язалося з позивним, яким його нагородили товариші. А все тому, що під час мобілізації йому просто не вистачило форми і він спершу ходив напіводягнутим, цього вистачило, щоб отримати позивний. Брат був дуже світлою, щирою, щедрою і емпатичною людиною. Любив та умів жити, вчив і навколишніх цьому. Завжди мав свій погляд на речі та події. Допомагав безпритульним тваринам та людям у біді. Його загибель — непоправна втрата для мене, родини, побратимів, його дівчини, друзів та країни загалом…» — розповіла старша сестра загиблого Катерина Скригун. Похований герой у рідному селі. У Сергія залишилися бабуся Любов Миколаївна та рідна сестра Катерина. Сергій Бурахтін посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У рідному селі героя встановлено меморіальну дошку на його честь.Платформа пам'яті 'Меморіал'