- Укр
- Англ
Макодзьоба Сергій Сергійович (Живчик)
28 листопада 1985 – 16 лютого 2023Київська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Сергій Макодзьоба (позивний Живчик) загинув 16 лютого 2023 р. у бою під Вугледаром на Донеччині. Йому було 37 років. Сергій жив у с. Матвіїха Київської області. У 2001 р. закінчив місцевий навчально-виховний комплекс І–ІІ ступенів. У 2004 р. здобув фах електрогазозварника у професійно-технічному училищі № 27. У 2005–2006 рр. проходив строкову військову службу. У 2015–2016 рр. брав участь в АТО. У цивільному житті працював охоронцем та різноробом. Із перших днів повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Був стрільцем-помічником гранатометника. Разом із побратимами боронив Київщину та Донеччину. «Це була людина з великої літери, завжди приходив на допомогу, веселий, добрий. Недарма в нього був позивний Живчик, адже це людина, яка завжди всіх заряджала позитивом. Хоробрий і відданий Україні. Любив усе знімати на відео та вести тік-ток. Він без вагань зранку 24 лютого вже був із сумками під військкоматом. Був турботливим батьком, люблячим та надійним чоловіком, найкращим сином, чудовим братом, вірним другом. У пам'яті побратимів Живчик залишився позитивним, мужнім, відважним і сміливим братом по духу», — розповіла племінниця загиблого Тая. Поховали Сергія у рідному селі Матвіїха. У нього залишилися мама, дружина, син, інші рідні, друзі та побратими. Посмертно героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'