- Укр
- Англ
Філоненко Сергій Віталійович (Філ)
18 серпня 1994 – 20 жовтня 2023Миколаївська обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Biography
Not yet addedBurial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- 29-річний десантник Сергій Філоненко (позивний Філ) загинув 20 жовтня 2023 р. біля с. Новопрокопівка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, дістав смертельні поранення внаслідок прямого влучання в бліндаж ворожої міни. Через місяць, 23 листопада, захисник мав одружитися з коханою, про що так мріяв. Сергій народився у с. Кобзарці Миколаївської області. Навчався у Снігурівській загальноосвітній школі. У 2012 р. закінчив Снігурівський професійний ліцей і здобув професію будівельника. Працював за фахом і дуже захоплювався цією справою, постійно вдосконалював знання і навички. Здебільшого заробляв за кордоном, де його робота користувалася великим попитом, адже Сергій був хорошим майстром. Відпочинком для нього була риболовля. Планував одружитися та хотів власноруч у затишному місці побудувати своїй родині будинок із панорамними вікнами. Мріяв, щоб у ньому було багато дитячого сміху. У березні 2023 р. чоловік був призваний на військову службу до лав десантно-штурмових військ Збройних сил України. Служив у 46-й окремій аеромобільній бригаді, обіймав посаду командира відділення. У складі свого підрозділу боронив найгарячіші ділянки фронту. «Сергій був дуже добрим, чуйним, мужнім, надійним, найкращим сином, батьком, чоловіком, другом і побратимом. Завжди усміхнений і на позитиві, був щасливий, попри все! Радів кожному дню і кожен день з ним був особливим. Поряд із ним було спокійно та затишно. Завжди робив те, що хотів, не звертав уваги на те, що скажуть інші. А які в нього були золоті руки — до чого не торкався, все перетворювалося на красу, яка жила в його душі. Серед друзів і побратимів був авторитетом та людиною, яка завжди йде пліч-о-пліч. Він мав великі плани на майбутнє, хотів жити у вільній та незалежній Україні, створити сім'ю… Назавжди запам'ятаю його слова: «Робіть те, чого бажає ваше серце, і ніколи не думайте про те, що про вас подумають інші». Дуже його не вистачає», — розповіла наречена полеглого захисника Наталя Шалуєва. Похований герой у рідному селі. Не дочекалися свого захисника з війни мама, наречена, донька, син, сестри, рідні та близькі.Платформа пам'яті 'Меморіал'