Нечипоренко Сергій Вікторович

Солдат Сергій Нечипоренко (позивний Джус) загинув 29 грудня 2022 р. у запеклому бою з окупантами поблизу м. Залізне на Донеччині. Того дня з ним було втрачено зв'язок. 1 січня 2023 р. рідні отримали звістку від побратимів, а через сім місяців їм дали офіційне підтвердження. Сергій народився у с. Осники на Житомирщині. У дитинстві переїхав із батьками до с. Клітище, де й закінчив школу. Здобув освіту за спеціальністю «Гідромеліорація» у Житомирському агротехнічному фаховому коледжі. Після проходження строкової служби працював дільничним у поліції, також тривалий час був слюсарем у ФГ «Вітам». Цікавився електрикою та любив рибалити. У квітні 2022 р. чоловік став на захист рідної країни у складі 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. «До початку повномасштабного вторгнення він із родиною будував щасливе майбутнє. Наполегливо працював, приділяв багато уваги та любові найріднішим. Сергій Нечипоренко був людиною справи та честі. Надзвичайно добрим, турботливим, щирим, людяним, цілеспрямованим, відповідальним, рішучим. Був найкращим сином, чудовим чоловіком, неймовірним батьком і дідусем. А ще мав талант створювати власну поезію. Між виконанням бойових завдань в окопах він писав прекрасні вірші — вони стали настільки популярні, що їх друкували у ЗМІ, а деякі поклали на музику. Війна загострила поетичний талант: Сергій Нечипоренко писав про життя та смерть, про майбутню перемогу України, про світле життя прийдешніх поколінь українців, за яке, попри всі труднощі, тепер завзято стоять наші захисники», — розповіли у Черняхівській громаді. 19 жовтня 2023 р. Сергія поховали у с. Клітище. У нього залишилися мама Валентина, дружина Анжела, доньки Яна та Ангеліна, онук Артем.