Сергієнко Сергій Володимирович

31-річний солдат Сергій Сергієнко (позивний Змій) загинув 12 липня 2023 р., відбиваючи ворожий штурм у районі м. Кремінна на Луганщині. До травня 2024 р. вважався зниклим безвісти. Сергій був родом із м. Глухів Сумської області. Опанував будівельну справу в Глухівському професійно-технічному училищі № 15. Працював за фахом, займався бурінням свердловин. У мирному житті мав багато захоплень, але понад усе обожнював риболовлю. 1 грудня 2022 р. чоловік був мобілізований до лав Національної гвардії України. Обіймав посаду гранатометника у 18-й Слов'янській бригаді. «Мій чоловік був добрим, веселим, щирим, відповідальним, із оптимістичними поглядами на життя. Завжди приходив на допомогу, підставляючи надійне плече. Любив родину, в якій зростав, і пишався нею. Дуже мріяв про мирне щасливе майбутнє. Коханий чоловік, батько, син, брат. Навіки у нашому серці. Кохаю, сумую... Дуже не вистачає», — написала Яна Сергієнко. 18 травня 2024 р. героя поховали на Веригинському кладовищі у м. Глухів. У нього залишилися мама, брат, дружина та донька. Посмертно Сергій Сергієнко був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.