- Укр
- Англ
Тітов Сергій Володимирович
9 липня 1990 – 10 травня 2022Запорізька обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Тітов Сергій Володимирович — випускник Балабинського навчально-виховного комплексу-гімназії «Престиж». Учасник АТО з 2014 р. у складі одного з добровольчих підрозділів. Після повернення з війни працював фермером. Загинув 10 травня 2022 р. під час російського артилерійського обстрілу поблизу м. Оріхів Запорізької області. Похований у с. Балабине. Залишились батьки й двоє рідних братів.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Нацгвардієць Сергій Тітов загинув 10 травня 2022 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу російських військ в районі села Мала Токмачка Запорізької області. Захиснику був 31 рік. Сергій народився і жив у селищі Балабине Запорізької області. У школі був активістом, зберіг лідерські якості впродовж життя. До його слів та думок дослухалися як рідні, так і друзі. Після здобуття освіти займався виготовленням різних виробів ручної роботи. Добре розбирався в автомобілях та міг усе полагодити. У 2014 році брав участь в АТО. Коли повернувся додому, вирішив вести сільське господарство у Михайлівському районі. Мав свою ділянку землі і техніку для обробки. Усе робив власноруч та мав план для розширення та розвитку сільськогосподарської справи. З початком повномасштабного вторгнення окупантів Сергій відправив близьких за кордон, а сам пішов до військкомату. Згодом став військовослужбовцем 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади, що у складі Національної гвардії України. «Колись дуже давно Сергій сказав фразу, яку я несу через усе своє життя і яка, навіть коли його немає поряд, допомагає мені йти всупереч всім обставинам… Хоч тоді ці слова були сказані у сварці, але така була його особливість – казати все прямо і не для того, щоб образити, а щоб відкрити очі і показати правду. «Ти боїшся жити…» – сказав він тоді. І я не встигла йому відповісти, що тепер я не боюся і сміливо живу, і вдячна йому за все… Ти змінив мене і завдяки тобі моє життя пішло вже іншим шляхом, на якому вже немає місця страху. Я пам'ятатиму тебе і дякуватиму», – написала подруга загиблого Олена Бичкова. Посмертно старший солдат Тітов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали бійця у рідному селищі. У Сергія залишилися батьки, двоє братів, кохана, рідні та друзі.Платформа пам'яті 'Меморіал'