- Укр
- Англ
Трофімов Сергій Володимирович (Сержант)
3 червня 1987 – 11 жовтня 2023Херсонська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Сергій Трофімов (позивний Сержант) загинув 11 жовтня 2023 р. у районі с-ща Ласточкине на Донеччині. Виконуючи службові обов'язки, потрапив під ворожий авіаобстріл та дістав смертельні поранення. Захиснику було 36 років. Сергій народився у с. Рубанівка Херсонської області. Після закінчення школи пішов на строкову військову службу. Працював у різних містах на різних роботах. Вільний час завжди проводив із сином та рідною племінницею. Під час повномасштабної війни, у січні 2023 р., чоловік був призваний до Збройних сил України. Сергій служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Був водієм розвідувального взводу. «Він був найкращим, кого я знала. Моя мама — його рідна сестра, ми жили недалеко одне від одного. Сергій щодня був у нас. Став мені як батько, багато чого мене навчив. Мені було 14 років, коли померла мама. На кладовищі Сергій сказав: «Я тебе ніколи не кину, не бійся». Ми були дуже близькі. Він часто їздив в інші міста по роботі, а коли приїжджав, я була найщасливішою. Він завжди проводив дуже багато часу зі мною і зі своїм синочком. Коли у нього були вихідні, ми завжди збиралися родиною. Сергій завжди був на позитиві, добрий, з усім допомагав. Щойно зміг виїхати з окупації, одразу пішов на фронт і потрапив в Авдіївку. Він завжди казав: «Я воюю, щоб мої діти не воювали». Ми ніколи не забудемо його найкращої усмішки та жартів. Такого, як він, вже не буде. Я вдячна йому за те, що він робив заради нас. Це непоправна втрата, в яку досі не хочеться вірити. Нам усім дуже його не вистачає і досі не віриться, що його більше з нами немає… Тепер він став нашим янголом. Я ніколи його не забуду, бо він у мене єдиний і найрідніший», — розповіла племінниця загиблого Дарина Ковальова. Поховали воїна на Кушугумському кладовищі у Запорізькій області. У Сергія залишилися двоє братів, син, племінники, інші рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'