- Укр
- Англ
Якимчук Сергій Вікторович (Кардан)
7 травня 1988 – 2 квітня 2023Тернопільська обл. – Донецька обл.
Біографія
Народився 7 травня 1988 року в с. Староміщина Підволочиського району Тернопільської області. До школи ходив у рідному селі та в Підволочиську. Закінчив Львівський технікум залізничного транспорту, здобув фах техніка-електромеханіка з обслуговування залізничних колій. Упродовж 2008—2009 років проходив строкову військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Потім працював на Підволочиській залізничній станції. У серпні 2014 року мобілізований. 14 місяців воював у зоні АТО в складі 80 ОДШБр. Більшість часу перебував у місті Щастя на Луганщині. У 2016—2020 роках навчався в Українському державному університеті залізничного транспорту в Харкові, який закінчив зі ступенем магістра за спеціальністю «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології».18 жовтня 2022 року приєднався до лав ЗСУ. Був водієм десантно-штурмового батальйону 80-ї десантно-штурмової бригади. Загинув 2 квітня 2023 року в с. Іванівське Бахмутського району. Похований 8 квітня в рідному селі.Військова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Десантник Сергій Якимчук, позивний Кардан, загинув 2 квітня 2023 року біля села Іванівське на Донеччині. Коли українські захисники їхали забирати поранених і вбитих побратимів, потрапили під ворожий обстріл. У травні Сергію мало виповнитися 35 років. Сергій народився в селі Староміщина Тернопільської області. До школи ходив у рідному селі та в Підволочиську. Закінчив Львівський технікум залізничного транспорту, здобув фах техніка-електромеханіка з обслуговування залізничних колій. Строкову військову службу проходив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Працював на Підволочиській залізничній станції. У серпні 2014 року був мобілізований. 14 місяців воював у зоні АТО. Більшість часу перебував у місті Щастя на Луганщині. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У 2016-2020 роках навчався в Українському державному університеті залізничного транспорту в Харкові, який закінчив зі ступенем магістра за спеціальністю «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології». У середині лютого 2022 року отримав травму ноги – перелом стопи у двох місцях. За кілька днів перед російським вторгненням був прооперований. Реабілітація тривала кілька місяців. Весь той час Сергій хотів повернутися до побратимів. Врешті 18 жовтня 2022 року приєднався до рідної 80-тої бригади. Обіймав посаду водія. «Мій брат був справжнім патріотом і великим воїном. Не терпів несправедливості, тому був і на Майдані, і в АТО, і тепер. Незважаючи на травму, рвався до своїх побратимів у саме пекло війни. Він дуже цінував солдатську дружбу і братерство… Тепер, після його загибелі жевріє лише надія, що жертва його життя і багатьох молодих життів не буде марною і Українська Держава переможе у цій боротьбі… Сергій цього хотів. Молюся…» – розповів рідний брат загиблого Олег. Поховали Сергія у рідному селі. У нього залишилися мама, вітчим і брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'