Жаркіх Сергій Вікторович (Кашель)

Старший солдат Сергій Жаркіх (позивний Кашель) загинув 10 вересня 2022 р. під час виконання бойового завдання зі звільнення Харківської області. Окупанти обстріляли БТР, в якому перебував захисник. 15 вересня йому мало виповнитися 44 роки. Сергій народився в Донецьку. Закінчив Донецький політехнічний технікум. Працював механіком та на будівництві. Дуже любив природу та хотів бути лісничим. Після початку російсько-української війни в 2014 р. залишив рідне місто та переїхав до Харківської області. З 2019 р. жив у с-щі Рогань на Харківщині. У 2021 р. закінчив Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва за спеціальністю «Лісове господарство». Дуже любив читати, живопис та музику, мандрувати Україною. Був майстром на всі руки. Із 2014 р. Сергій брав участь в АТО. Спочатку — у складі добровольчого підрозділу, а потім приєднався до ЗСУ. Служив мінометником у 93-й бригаді, а потім — у 54-й ОМБр. Був нагороджений за «Кращу артилерійську батарею сухопутних військ ЗСУ» під час участі у змаганнях. Він дуже хотів повернутися до мирного життя. Купив квартиру та мріяв бути лісничим. Але почалася повномасштабна війна. Кашель з першого дня знову повернувся до армії. Цього разу він воював у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Був старшим навідником гранатометного відділення. «Сергій був надзвичайно доброю та чуйною людиною. Він завжди був готовий прийти на допомогу. Ніколи не скаржився, був оптимістом та любив життя і людей. Найбільше не любив відчувати безпорадність та мав загострене почуття справедливості, тому пішов до війська», — розповіла сестра Олена. «Кашель слухав чудову музику. І читав, читав, читав. Читав навіть сидячи посеред поля у мокрій трубі, вкопаній у землю. Він воював з 2014 р. Але так і не потрапив додому, до Донецька», — написала бойова подруга Валерія Бурлакова. Поховали захисника на Алеї Слави цвинтаря у Харкові. У Сергія залишилися сестра та багато побратимів, бойових подруг і друзів.