Хомік Сергій Ярославович

Полковник Сергій Хомік загинув 11 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання з вогневого ураження окупантів в районі села Берестове на Донеччині. Вертоліт МІ-8, на борту якого був офіцер, ворог збив з ПЗРК. Завдяки професійним діям командира двоє членів екіпажу вижили, хоч і отримали поранення. Однак сам Хомік загинув. Йому було 36 років. Сергій народився в селі Сусваль Волинської області. З дитинства мріяв стати льотчиком. У 2008 році закінчив Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба за спеціальністю «Льотна експлуатація та бойове застосування вертольотів». Ще під час навчання познайомився з майбутньою дружиною Катериною. Закохані підтримували стосунки на відстані, оскільки жили в різних містах. Незабаром Сергій освідчився дівчині, й вони одружилися. Після випуску офіцер був призначений на посаду льотчика-штурмана вертолітної ланки пошуково-рятувального забезпечення вертолітної ескадрильї однієї із бригад авіації Повітряних Сил ЗСУ. Сергій брав участь в операціях із підтримання миру та безпеки у складі Місії ООН в Африці. Також був учасником АТО\/ООС на Донбасі з 2014 року. З перших днів повномасштабної війни Сергій продовжував боронити Україну від окупантів. Захищав українське небо та цивільне населення, виконував бойові завдання із нанесення ворогові максимальних втрат. У 2022 році полковник Хомік став повним кавалером ордену «За мужність», останнім був нагороджений вже, на жаль, посмертно. «Командир вертолітної ескадрильї, льотчик І класу, полковник Сергій Хомік не просто жив небом. Крутий професіонал, він освоїв усі тонкощі військового фаху, налітавши майже дві тисячі годин. За час російсько-української війни офіцер виконав близько 1000 бойових вильотів. Взірцевий екіпаж Хоміка знищив сотні окупантів і не один десяток одиниць ворожої військової техніки на Донеччині та Харківщині. Спільно з підрозділами Сухопутних військ вертолітники звільнили кілька тимчасово окупованих населених пунктів. Сергій без вагання віддавав усього себе захисту рідної землі, героїчно боронячи її від російської навали. І загинув офіцер як Герой – виконуючи бойове завдання й до останнього намагаючись врятувати екіпаж», – зазначив побратим загиблого. Поховали Героя у рідному селі. У Сергія залишилися дружина Катерина, донька Марія і син Макар.