- Укр
- Англ
Самолюк Сергій Євгенійович (Броня)
21 грудня 1978 – 15 листопада 2024Біографія
Сергій Самолюк проживав у Києві, у Солом’янському районі, разом із дружиною та двома дітьми.
Військова служба
Старший лейтенант, Командир взводуВід перших днів повномасштабного вторгнення Росії він проявив мужність і відповідальність — насамперед подбав про безпеку своєї родини, евакуювавши її у більш безпечне місце. Та вже 28 лютого 2022 року, не вагаючись ні миті, Сергій став до лав Збройних Сил України, щоб боронити рідну землю.
Він проходив службу у 224-му окремому артилерійському батальйоні (військова частина А2375) на посаді командира взводу роти охорони, де проявив себе як відповідальний офіцер і справжній командир. За час служби здобув військове звання старшого лейтенанта.
З червня 2022 року брав участь у бойових діях на запорізькому напрямку, гідно виконуючи свій військовий і громадянський обов’язок. На момент загибелі він служив у складі військової частини А4056, обіймаючи посаду командира 2-го взводу 9-ї роти 3-го батальйону 68-ї єгерської бригади.
Відзнака 68 ОЄБр "Хрест воїна-єгеря" І ступеня (посмертно)
Загинув 15 листопада 2024 року внаслідок мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Григорівка Покровського району Донецької області.
Вірність присязі, любов до України, відданість своїм побратимам і глибока людяність Сергія Самолюка назавжди залишаться у серцях рідних, друзів та всіх, хто його знав. Він жив із відкритим серцем, сповненим світла, добра й любові до життя.
Це світло не згасло — воно продовжує світити крізь біль і втрату, нагадуючи про ціну свободи.
Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті

Сумуємо.
Назавжди в наших серцях! ❤️Тетяна
Публікації
Ще не додано