Григор'єв Сергій Юрійович (Юрійович)

Солдат Сергій Григор'єв (позивний Юрійович) помер у російському полоні 20 травня 2023 р. Він перебував у виправній колонії м. Каменськ-Шахтинський Ростовської області. Тіло чоловіка вдалося повернути тільки через рік після загибелі та в травні 2024 р. за допомогою ДНК-тесту ідентифікувати. Сергієві було 59 років. Він народився у с. Порт-Артур (росія). Ще дитиною переїхав до України, на Полтавщину. Закінчив Пирятинську середню школу № 6, потім проходив строкову службу. У цивільному житті обіймав посаду водія у нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння у Пирятині. Далі був машиністом-кочегаром Пирятинської нафтобази, а також водієм у кооперативах «Райдуга» та «Будівельник». Згодом працював будівельником на Пирятинському навчально-курсовому комбінаті. У 2012–2016 рр. обіймав посаду заступника директора з господарської частини Пирятинського ліцею. У лютому 2020 р. пішов на військову службу за контрактом. Двічі брав участь в операції об'єднаних сил на Сході України. Нагороджений відзнакою «Козацький хрест» ІІІ ступеня. Із перших днів повномасштабного вторгнення Сергій перебував у Маріуполі. Обіймав посаду водія навчального центру морської охорони (в/ч А1499). Згодом його з побратимами прикомандирували до 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. До середини квітня 2022 р. із чоловіком був зв'язок, а потім його захопили в полон російські військові. «Він був добрим, спокійним, справедливим та чесним. Це батько з найкращої мрії. Мав золоті руки», — розповіла донька Оксана. Поховали захисника у м. Пирятин на Полтавщині. У Сергія залишилися мати, брат, дружина та двоє доньок.