- Укр
- Англ
Каплуновський Станіслав Олексійович (Живий)
15 січня 1976 – 7 березня 2023Полтавська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився 13 січня 1976 в місті Полтава. Після закінчення школи здобув фах автокранівника в Полтавському професійно-технічному училищі №23. Знищувати ворога почав ще в 1990-х роках, виборюючи незалежність Ічкерії в лавах УНА-УНСО. В Грозному був знайдений в купі трупів, після чого отримав свій позивний «Живий». У 2014—2015 роках захищав Україну у лавах батальйону Азов на Донбасі. З початку повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в лавах 116-ої окремої бригади ТРО ЗСУ. В листопаді 2022-го перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади, в.ч. А4638, на посаду номер обслуги 3-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону .Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Станіслав Каплуновський, позивний Живий, загинув 7 березня 2023 року в бою з окупантами за місто Бахмут на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельне осколкове поранення. Воїну назавжди 47. Станіслав народився у місті Полтава. Після закінчення школи здобув фах автокранівника в Полтавському професійно-технічному училищі №23. Знищувати ворога почав ще в 1990-х роках, виборюючи незалежність Ічкерії в лавах УНА-УНСО. З 2014 року воював у складі полку «Азов» на Донбасі. Також був інструктором з бойової зброї в Полтавському ГО «Єдність Братерство». У мирному житті працював заступником директора з технічних питань у ТОВ «Украгропромлізинг». У вільний час любив читати фантастику й історичну літературу. Цікавився географією. З початку повномасштабного російського вторгнення чоловік боронив Україну в лавах 116-ої окремої бригади ТРО ЗСУ. А в листопаді 2022-го перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади. «Мій чоловік був щирий, добрий, відданий своїй справі, завжди готовий прийти на допомогу тим, хто її потребував. Люблячий чоловік і батько», – розповіла Тетяна Каплуновська. Поховали захисника на Затуринському кладовищі на рідній Полтавщині. У Станіслава залишилися батьки, дружина, донька, син, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'