Жиленко Станіслав Юрійович

29-річний солдат Станіслав Жиленко (позивний Стус) загинув 27 березня 2024 р. поблизу с. Орлівка Донецької області внаслідок влучання ворожого дрона. Народився захисник у с. Тернівка на Дніпропетровщині. Проживав у м. Дніпро. Здобув вищу економічну освіту в Українському державному хіміко-технологічному університеті. Після закінчення навчання деякий час працював барменом, згодом — начальником виробництва у ТОВ «Річмен Груп». Із дитинства був дуже активним, професійно займався спортом, зокрема боксом, велоспортом, сноубордингом. Із перших днів повномасштабної війни долучився до добровольчого формування м. Дніпра, яке створили ветерани «Азову». Там пройшов вишкіл. У грудні 2022 р. вступив до лав новоствореної 3-ї окремої штурмової бригади. Обіймав посаду стрільця-санітара 2-го відділення 3-го взводу протитанкових ракетних комплексів 2-ї роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону. За свою службу Станіслав був нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест», відзнакою «За поранення», орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). «Стус — мужній і гідний син своїх батьків, людина з неймовірно добрими і глибокими очима, з сильним духом і чутливою душею, з перших днів війни боронив нашу країну і був у найгарячіших точках її спротиву. Справедливий і чесний, з особливим почуттям гумору і підходом до життя. Назавжди в наших серцях, назавжди в строю», — розповіла кохана дівчина воїна Анастасія. Поховали захисника у рідному селі. У Станіслава залишилися батьки, рідні та кохана дівчина.