- Укр
- Англ
Черноштан Степан Олександрович (Штат)
7 квітня 1993 – 31 серпня 2023Івано-Франківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 30-річний солдат Степан Черноштан (позивний Штат) загинув 31 серпня 2023 р. поблизу с. Кліщіївка на Донеччині. Він дістав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Степан народився у м. Калуш Івано-Франківської області. Проте виріс у м. Шостка на Сумщині, а згодом оселився в Києві. З дитинства мріяв бути будівельником. У 2015 р. закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція». Працював у столиці інженером-будівельником, потім був техніком у бюро технічної інвентаризації та у компанії «LexStatus». Захоплювався аніме, колекціонував автобусні квитки та монети різних країн світу. Мріяв об'їздити на автомобілі всю Україну. На початку травня 2023 р. чоловіка призвали до лав Національної гвардії України. Батькам він сказав лише після того, як пройшов медичну комісію: «Я знаю, кого захищатиму. Я знаю, за що буду воювати». Степан проходив службу в 4-й бригаді оперативного призначення, де був гранатометником. «Він мріяв бачити, як росте його син, його копія. Найбільша мрія — маленька донечка, яка уже не здійсниться. У шкільні роки він був президентом школи, відповідальний, цілеспрямований, чесний, відкритий. Він дуже сильно любив своїх батьків, мене та сина. Мріяв жити у вільній країні. Степан усією душею був відданий своїм побратимам і говорив: «Хлопців не залишу, без них — нікуди. Я з ними до кінця». Побратими досі відчувають його підтримку з небес. Він навічно буде з нами», — розповіла дружина загиблого Альона. «Чудовий син, чоловік і батько. Людина слова, відповідальний. Був опорою та надією для своєї сім'ї. Безмежно кохав свою дружину та обожнював маленького синочка. Мріяв про власний будинок, вівчарку та донечку», — додала його мама Ірина Степанівна. Поховали героя у с. Мартусівка на Київщині. У Степана залишилися дружина Альона, син Тимофій, мама Ірина, тато Олександр, брат Олександр, друзі, колеги, побратими. Посмертно нацгвардієць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'