- Укр
- Англ
Степанов Степан Сергійович (Одеса, Бомж)
5 листопада 1986 – 11 вересня 2022Харківська обл. – Харківська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 35-річний кулеметник Степан Степанов (позивний Одеса) загинув 10 вересня 2022 р. під час деокупації м. Куп'янськ на Харківщині. Боєць дістав смертельні поранення поблизу с. Кондрашівка внаслідок ворожого удару в його БТР. Степан народився у с. Безмятежне Харківської області. Після школи здобув фах тракториста-механіка у Шевченківському професійному аграрному ліцеї. Після цього одразу вступив до Шевченківського ДСАФ та здобув фах водія вантажівок. Працював на будівництві, м'ясокомбінатах. Усе, за що не брався, завжди доводив до кінця. Був майстром на всі руки, мав широкий профіль роботи. Дуже захоплювався риболовлею, як літньою, так і зимовою, хоч рибу їсти не любив, завжди роздавав улови. Чоловік брав участь в АТО. Був водієм БМП. Мав багато нагород за сумлінне та професійне виконання службових обов'язків. Тому з початком повномасштабної війни він, не зволікаючи, повернувся у стрій, щоб нищити російських окупантів. Степан служив у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Він мріяв звільнити рідну Харківщину. Однак саме там і прийняв свій останній бій. «Він був захисником і наставником для всієї родини. Ніколи не залишав у біді та завжди допомагав чим міг. Просив ще трішки потерпіти, обіцяв вигнати нечисть з рідного краю і виконав свою обіцянку. Лише не встиг побачити й обійняти дітей, яких не бачив від початку війни, а він про це дуже мріяв», — розповіла сестра Клавдія Бєлоус. Поховали захисника на Алеї Слави у Харкові. У Степана залишилися дружина, двоє малолітніх дітей, сестри і брати.Платформа пам'яті 'Меморіал'