- Укр
- Англ
Алексапольський Святослав Миколайович (Свят)
30 жовтня 1989 – 29 серпня 2022АР Крим – Херсонська обл.
Орден «Золота Зірка»

Біографія
Алексапольський Святослав Миколайович народився 30 жовтня 1989 р. у м. Саки Автономної Республіки Крим. Навчався в загальноосвітній школі м. Саки та Кримській республіканській школі-інтернаті для обдарованих дітей у с. Танкове Бахчисарайского району. Протягом 1999–2001 рр. навчався гри у шахи в Сімферопольському шаховому клубі. Крім того, займався паркуром, боксом, греко-римською боротьбою, карате, кікбоксингом, тайським боксом, панкратіоном та бразильським джіу-джитсу. З 2005 р. брав участь у фанатському русі Сімферопольського футбольного клубу «Таврія». З 2008 по 2012 рр. був учасником колективу «DSS» (м. Сімферополь). У подальшому був постійним учасником тренувань молодого колективу «Young boys». Під час навчання у закладі вищої освіти влітку 2008 р. навчався та працював за програмою «Work & Travel USA» у штаті Монтана. У жовтні 2009 р. вирішив піти на строкову службу, тому перейшов на заочне навчання. Військову службу проходив у складі в/ч 3027 «Барс» у с. Нові Петрівці. У 2010 р. проходив військову службу за контрактом як розвідник роти розвідки спеціального призначення батальйону спеціального призначення в/ч 3009 внутрішніх військ МВС України м. Сімферополь. У 2011 р. під час служби пройшов курс «Техніка професійного втручання» від французької жандармерії м. Сент-Астьє. У 2012 р. завершив навчання на Кримському факультеті Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «Туризмознавство», мав посвідчення гіда-екскурсовода зі знанням англійської мови. У 2013 р. отримав паспорт моряка: побував у багатьох містах України, а також Америки, Угорщини, Австрії, Італії, Чорногорії та Хорватії. З 2012 р. був одним із лідерів сімферопольського фанатського руху та представників «Tavrida Boys». Активний учасник кримського Євромайдану, брав участь в усіх проукраїнських акціях у Криму. Після анексії Криму і початку переслідування окупаційною владою переїхав до Львова й у 2014 р. приєднався до батальйону «Азов», перебував у складі 2-ї роти 4-го батальйону. У 2015 р., після відведення «Азову» з передової, звільнився зі служби. Восени 2016 р. приєднався до команди «Ze Radiola Team Lviv», виступав у чемпіонатах України з бразильського джіу-джитсу. Навчався ковальської та зварювальної справи, працюючи у львівській кузні. Влітку 2017 р. Святослав Алексапольський уклав контракт із 25-ю окремою повітрянодесантною бригадою. Пізніше перевівся до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади та переїхав до м. Київ до нареченої. Здійснив півтора десятки стрибків із парашутом. У 2019 р. пройшов курс від канадських інструкторів «Фахова підготовка бойового медика взводу». У 2020 р. із закінченням контракту звільнився у запас та вступив до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Закінчив курс ведення підприємницької діяльності — у майбутньому планував відкрити центри для навчання цивільних тактичної медицини. З червня 2021 р. працював у компанії «Solvd Inc.», обіймав посаду QA engineer у проєкті «Under Armour». З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, маючи великий бойовий досвід, повернувся до військової служби. На першому етапі активно проводив професійну підготовку членів добровольчих формувань, разом із якими брав безпосередню участь в обороні Києва та визволенні Київської області, зокрема Ірпеня, Бучі та Ворзеля. Після завершення боїв на Київщині з групою кримчан вирушив до Миколаєва, увійшовши до складу добровольчого підрозділу «Бузький Гард». Командир розвідувального взводу 220-го батальйону 126-ї окремої бригади територіальної оборони. У складі добровольців працював у селах Первомайське, Партизанське, займався розвідкою в районах сіл Нова Зоря та Таврійське. У червні 2022 р. у районі с. Андріївка Миколаївської області під час бою, під шквальним вогнем, зумів витягти з-під обстрілу тяжко пораненого командира розвідувально-тактичної групи «Хантер». Здійснивши його евакуацію та надавши медичну допомогу, взяв командування на себе. Загинув 29 серпня 2022 р. у бою між селами Новогригорівка та Любомирівка Миколаївської області. Святослава Алексапольського кремовано в Одесі. Частину праху поховано на Байковому кладовищі, іншу рідні планують розвіяти у Греції та в звільненому українському Криму.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 32-річний молодший лейтенант Святослав Алексапольський, позивний Свят, загинув 29 серпня 2022 року під час звільнення Миколаївщини. Коли біля села Новогригорівка він надавав медичну допомогу побратимам, почався ворожий артилерійський обстріл. Офіцер отримав смертельні осколкові поранення. Святослав народився у Саках в українському Криму. Навчався в українських класах кількох кримських шкіл та Кримській республіканській школі-інтернаті для обдарованих дітей. Цікавився історією, бойовими мистецтвами та зброєю, добре знав англійську, грав у шахи. Займався пішим туризмом, регулярно ходив у гори. Багато читав, писав вірші. Захоплювався спортом. Займався футболом, боксом, греко-римською боротьбою, карате, паркуром, тайським боксом, кікбоксингом, панкратіоном, джиу-джитсу, бігом. У 2009-му проходив строкову службу. Через рік підписав контракт із в\/ч 3009 у Сімферополі. Був розвідником. У 2012-му здобув освіту за спеціальністю «Туризм» у Кримській філії КНУКІМ. Мріяв побачити світ, навіть отримав паспорт моряка. Був відомим ультрас сімферопольського клубу «Таврія». Попри погрози всіляко виборював державність в Криму під час Євромайдану. Його почала переслідувати окупаційна влада, тому з родиною виїхав до Львова. Свят приєднався до «Азову». Навчався ковальській справі та працював у львівській кузні. У 2017-му підписав контракт із 25-ю окремою повітрянодесантною бригадою, потім перевівся до 95-ї десантно-штурмової бригади. Брав участь в АТО\/ООС. У 2020 році звільнився в запас та вступив до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Закінчив курс ведення підприємницької діяльності – в майбутньому планував відкрити центри для навчання цивільних тактичній медицині. Пройшов ІТ-курси. Працював у компанії Solvd Inc. З перших днів повномасштабної війни Свят знову став на захист України. Спочатку проводив професійну підготовку членів добровольчих формувань, разом з якими брав участь у визволенні Київщини. Потім долучився до 126-ї окремої бригади ТрО ЗСУ. Влітку Свят закінчив військову кафедру. Зразково виконував обов'язки командира розвідувального взводу. «Це була людина з великої літери, яка завжди рвалася в бій, була максимально активною, готовою до виконання будь-яких завдань. Святік був дуже гарною, доброю, щирою, енергійною, культурною та вихованою людиною з високими моральними цінностями, особливою харизмою та відмінним почуттям гумору. Він був із тих, хто завжди був готовий допомогти. Справжній патріот своєї країни», – написав побратим Євген. «Святослав для мене – відкриття, що можна бути настільки безстрашним, мужнім, сильним – морально та фізично, Захоплювала його мудрість та ерудованість, впевненість у власних силах, прагнення нових знань. З ним усе ставало на свої місця. Він показав багатьом, що розвиватися, ставати сильнішими, змінювати власне життя ніколи не пізно. Це дуже велика втрата для нас усіх. Святослав загинув як Герой, залишившись вірним своїм переконанням не на словах, а на ділі», – зазначила кохана Анна. Офіцера кремували в Одесі. Частина праху поховали на Байковому кладовищі, іншу рідні планують розвіяти у Криму та Греції. У Святослава залишилися мама, брат і кохана.Платформа пам'яті 'Меморіал'