- Укр
- Англ
Іваночко Тарас Васильович (Шевченко)
8 травня 1980 – 7 жовтня 2022Івано-Франківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 42-річний боєць Тарас Іваночко (позивний Шевченко) загинув 7 жовтня 2022 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Спірне на Донеччині. Автомобіль українських захисників підірвався на ворожій міні. Тарас народився в м. Івано-Франківськ. Дитинство та юність провів у м. Надвірна на Івано-Франківщині. Закінчив місцеву загальноосвітню школу № 3 та Надвірнянський коледж, де здобув фах техніка-механіка. Потім навчався в Українському державному лісотехнічному університеті, здобув кваліфікацію інженера-механіка. На другий день повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого 2022 р., Тарас приєднався до лав ЗСУ. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді на посаді стрільця-санітара. Разом із побратимами воював на найгарячіших напрямках фронту. За час служби був нагороджений нагрудним знаком 10-ї ОГШБр за успішно виконані бойові завдання. «З ним було не страшно йти в бій, бо він завжди прикриє, захистить і, ризикуючи своїм життям, врятує товаришів», — зазначили побратими. «У житті Тарас був спокійним і стриманим, але розумним і розсудливим, завжди готовим допомогти. Мав золоті руки, за що б не брався, все йому вдавалося. Мені з дітьми його дуже не вистачає. Але він завжди з нами, в наших думках і серцях. Він був найкращий, таких, як він, більше немає. Справжній, добрий, щирий, люблячий, уважний», — розповіла дружина Наталія. «Тарас Іваночко був одним із кращих стрільців. Врівноважений та розсудливий, відповідальний та обережний, був прикладом. Він був хорошим батьком і другом, який завжди допоможе, порадить і підтримає. Це людина з великої літери. Я мав можливість спілкуватися з бійцем у стінах міської ради, він був скромною і простою людиною… Просто не віриться…» — написав міський голова м. Надвірна Зіновій Андрійович. Поховали захисника на Алеї Слави Надвірнянського кладовища. У Тараса залишилися дружина, дві доньки, мама, сестра та бабусі.Платформа пам'яті 'Меморіал'