- Укр
- Англ
Редькін Тарас Вікторович (Кот)
2 жовтня 1996 – 29 вересня 2022Харківська обл. – Миколаївська обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Редькін Тарас Вікторович народився 2 жовтня 1996 р. у м. Харків. У 2019 р. закінчив навчання в Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Проходив військову службу на посаді заступника командира ескадрильї — штурмана авіаційної ескадрильї 204-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України, літав на літаку МіГ-29. Загинув 25 вересня 2022 р. під час виконання бойового завдання зі знищення ворожих засобів ППО неподалік від лінії бойового зіткнення. Близько 4.00 літак Тараса Редькіна був збитий, але льотчик встиг відвести його від населеного пункту. Поховали героя 1 жовтня 2022 р.- м. Луцьк, Луцьке міське кладовище, алея почесних поховань
Місце поховання
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Військовий льотчик Тарас Редькін, позивний Тарасик, загинув 25 вересня 2022 року в повітряному бою з окупантами біля села Володимирівка Миколаївської області. Після виконання бойового завдання був збитий ворогом. Щоб врятувати життя цивільних мешканців, відвів літак від населеного пункту та розбився. Військовий тиждень не дожив до свого 26-го дня народження. Тарас народився у Харкові. Захоплювався спортом та активним відпочинком. Любив керувати автомобілями. Дев'ять років займався вітрильним спортом та входив до резервного складу збірної України в цій дисципліні, також займався гімнастикою. Обравши військовий шлях, у 2019-му закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Обожнював польоти, тому весь час намагався вдосконалюватись у своїй спеціальності. Поглиблено вивчав англійську мову. Після випуску почав службу в бригаді тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ. Під час повномасштабної війни з перших днів обороняв українське небо. Був заступником командира ескадрильї – штурманом. Командування неодноразово відзначало воїна нагородами. «Ніколи не міг сидіти на місці без діла, кожну хвилину хотів здобувати перемогу і вносити свій вклад у розвиток нашої держави. В одній людині було все: якості, які можна перелічувати безкінечно. Вірний чоловік і справжній офіцер! Теперішнє майбутнє майбутнього», – зазначила дружина офіцера Катерина, з якою вони встигли розписатися за два місяці до його загибелі. Посмертно майора Редькіна нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Поховали Героя у рідному Харкові. У Тараса залишилися батьки, брат і дружина.Платформа пам'яті 'Меморіал'