Мельстер Тарас Юрійович

31-річний солдат Тарас Мельстер загинув 21 червня 2022 р. під час виконання бойового завдання біля с-ща Борівське Луганської області. Разом з ним загинула і його дружина Ольга. Тарас Мельстер народився і жив у м. Кіровоград (нині м. Кропивницький). З дитинства виявляв неабияку цікавість до новітніх технологій і вже у 12 років зібрав свій перший комп'ютер. У 2020 р. здобув вищу освіту за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання». Працював у міжнародній компанії, розвивався в галузі ІТ-маркетингу. «В його характері було безліч позитивних рис. Він той, хто завжди зможе підняти настрій, підтримати, підібрати потрібні слова. Тарас мав багато друзів та гарних знайомих, був дуже комунікабельним. Був дуже відповідальним і чуйним, прагнув допомогти всім, хто потребує захисту, навіть тим, кого не знав», — розповіла Людмила, мама Тараса. Зі своєю майбутньою дружиною Олею був знайомий зі школи. Разом втілювали екологічні проєкти, товаришували. Подорослішавши, зрозуміли, що між ними справжнє кохання. «Оля була дуже творчою, а Тарас мав технічний склад розуму. Їхні стосунки були наповнені гармонією, енергією, які допомагали їм. Оля мала ідею випікати імбирне печиво. Ніхто з близьких не повірив, що це можна перетворити на серйозну справу. Лише Тарас підтримував. І все вийшло! Це був союз двох людей, які дійсно доповнювали одне одного. Ще у них була одна спільна любов — подорожі. 2022 рік вони зустрічали у Фінляндії, втілили мрію дитинства. Планували побудувати великий будинок, в якому будуть зростати їхні діти», — розповіла Людмила. 24 лютого 2022 р. Тарасові вранці зателефонував тато і сказав, що почалась війна. О 9.00 він приїхав до батьків, привіз улюбленого собаку — тибетського мастифа Міку. Далі поїхав до військкомату, хотів вступити до лав української армії. Йому відмовили, бо Тарас ніколи не був у війську і не вмів користуватися зброєю. Не гаючи часу, він звернувся до територіальної оборони і вже став на захист України. «Оля не змогла відпустити його самого… Ми вмовляли її залишитись, але вона точно знала, що має бути поряд із Тарасом. Вступила до того ж підрозділу, де був Тарас. «Разом росли, вчились, щасливо жили. Якщо так складеться, то й загинемо разом», — сказала Оля перед від'їздом у Сєвєродонецьк. Я не знаю, як жити, як навчитися жити з цим болем, коли дітей позбавили майбутнього, а мене — сенсу життя. Але дивлюсь в небо і бачу очі свого сина. І знову не можу стримати сліз», — додала мама Тараса. Подружжя поховали поряд на Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому. У Тараса залишились батьки, а також улюблениця Міка. У 2023 р. Тараса й Ольгу Мельстер посмертно нагородили орденами «За мужність» ІІІ ступеня.